Лікування мікоплазмозу — це нелегкий і довгий процес подолання недуги. Мікоплазмоз — хронічне захворювання, спричинене мікоплазмами, які паразитують на клітинах іншого організму. Найчастіше захворювання вражає сечостатеву систему. Дорослі, як правило, заражаються під час статевого контакту, а діти — від матері при пологах. У звичайних побутових умовах зараження не відбувається. Захворювання може протікати непомітно або мати такі симптоми:
- тягне біль внизу живота;
- піхвові виділення;
- болючі менструації;
- хворобливі відчуття і свербіж в процесі сечовипускання;
- висипання на шкірі;
- болі в ділянці печінки;
- часті скарги на виділення з уретри.
Як лікувати
Досить часто при мікоплазмозі лікарі призначають антибіотики, серед яких макроліди, азаліди, тетрацикліни, фторхіноли та інші. Супутнє лікування здійснюється шляхом інстиляції уретри, застосування інтерферонів (наприклад, генферон), фізіо- та імунотерапії. Існує також альтернативний спосіб лікування — гомеопатичними препаратами. Але вилікувати захворювання таким способом непросто. При виявленні мікоплазмозу статевому партнеру хворого потрібно також пройти необхідне обстеження та подальший курс лікування з метою запобігання повторного зараження.
Яку діагностику проходити
Збудника мікоплазмозу діагностувати дуже складно, проте можна виявити за допомогою спеціальних аналізів. Діагностика робиться на підставі мазка або ж досліджується кров із вени на антитіла до мікоплазми.
Наслідки
Запущеність цієї хвороби значно подовжує процес лікування і може викликати додаткові ускладнення, такий вид хвороби по-справжньому небезпечний, особливо для вагітних. Також мікоплазмоз може ставати причиною різних хвороб, наприклад:
- у чоловіків уретрит, іноді безпліддя;
- у жінок бактеріальний вагіноз та різні запалення матки та її придатків (аднексит, ендометрит);
- менінгіт;
- пієлонефрит;
- інфекційний артрит;
- пневмонія.
