Лікування міоми матки — складний і тривалий процес медикаментозного та/або хірургічного подолання недуги. Міома матки — це гормонозалежне доброякісне новоутворення, що утворюється в м'язовій стінці матки у зв’язку з:
- спадковістю чи гормональним дисбалансом;
- запальними гінекологічними процесами чи хронічними захворюваннями внутрішніх органів;
- порушенням обміну речовин або цукровим діабетом;
- підвищеним кров’яним тиском;
- стресами або ожирінням;
- малорухливим способом життя;
- частими абортами тощо.
Як лікувати
Вік жінки та ступінь тяжкості її симптомів — важливі фактори у виборі методу лікування. У сучасній клінічній практиці існує 3 підходи до лікування.
1. Вичікувальна тактика. Цей підхід не потребує лікування, особливо якщо жінка близька до досягнення менопаузи або міома не викликає жодних симптомів.
2. Медикаментозна терапія:
- протизапальні і знеболюючі;
- гормональні контрацептиви;
- внутрішньоматкові спіралі;
- агоністи ГнРГ.
3. Хірургічне лікування, яке має на меті видалення:
- міоми — міомектомія;
- ендометрію — ендометрія;
- матки — гістеректомія.
Окрім цього, оперативне втручання може полягати у проведенні емболізації маткових артерій (скорочення кровопостачання матки) чи абляції ендометрію (видалення слизової оболонки матки).
Яку діагностику проходити
Найчастіше симптоми хвороби можуть бути відсутні і наявність міоми визначається під час гінекологічного огляду. З метою підтвердження діагнозу лікар призначає такі методи дослідження:
- ультразвукове обстеження органів малого таза;
- лабораторні тести;
- біопсію;
- гістероскопію;
- гістеросонографію;
- лапароскопію;
- комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію.
Обсяг діагностичних досліджень визначається індивідуально, проте найчастіше достатньо огляду на кріслі й УЗ-діагностики.
Наслідки
Найсерйозніше й найнебезпечніше ускладнення захворювання — злоякісні процеси. Іншими наслідками можуть бути анемія через рясні кровотечі під час менструації та безпліддя.
