Ендометріоз ― це гормональнозалежне захворювання, при якому ендометрій (слизова оболонка матки) розростається в інших відділах організму. Найчастіше хворіють жінки репродуктивного віку. Симптомами захворювання можуть бути:
- больовий синдром (часто буває дисменорея);
- темно-коричневі виділення із статевих органів (крім менструальних кровотеч);
- сильні болі під час статевого акту;
- больові відчуття в попереку;
- нерегулярність менструацій;
- безпліддя;
- менорагія.
Як лікувати
Консервативне лікування ендометріозу має за основу тривалу гормональну терапію, яка запобігає подальшій появі ендометріозу за рахунок зниження вироблення естрогенів яєчниками, зокрема найбільш активного представника 17b-естрадіолу. У результаті лікування пригнічується овуляція, зменшується рівень естрогенів і ендометріоз регресує. Симптоматичне лікування ендометріозу спрямоване, у першу чергу, на зменшення больового синдрому. Як допоміжне лікування при ендометріозі використовують протизапальні препарати, спазмолітики, ферментні препарати, седативні засоби, вітамінотерапію.
Оперативне лікування показано у таких випадках:
- ретроцервікальний ендометріоз;
- ендометріоїдна кіста яєчника та ускладнення, що призводять до пельвіоперитоніту;
- неефективність консервативної терапії;
- поєднання аденоміозу, міоми та маткових кровотеч;
- ймовірна пухлина яєчників;
- порушення функції сусідніх органів.
Найчастіше використовують лапароскопію (мікрохірургічне втручання), рідше проводять розтин черевної стінки (лапаротомію).
Яку діагностику проходити
Точний діагноз може бути встановлений тільки після належного огляду, необхідних аналізів і додаткових інструментальних методів дослідження. Гінекологи призначають:
- УЗД органів малого таза із вагінальним датчиком;
- гістеросальпінгографію (особливо важливо за наявності безпліддя);
- гістероскопію;
- лапароскопію;
- аналіз крові на СА-125 (маркер ендометріозу).
Наслідки
Несвоєчасна терапія ендометріозу призводить до таких ускладнень:
- безпліддя;
- розвиток постгеморагічної анемії внаслідок хронічної крововтрати під час менструацій;
- розвиток спайкових процесів у малому тазу і черевній порожнині;
- виникнення ендометріоїдних кіст яєчників;
- неврологічні порушення;
- переродження ендометріоїдної тканини в злоякісну пухлину.
