Лептоспіроз є інфекційним захворюванням, що характеризується вираженим інтоксикаційним синдромом, ренальною, печінковою дисфункцією та ураженням нервової системи.
Через 1-2 тижні після інфікування з'являються такі симптоми:
- прояви інтоксикаційного синдрому (міалгія, слабкість, фебрильна гіпертермія, безсоння);
- гіперемія, набряклість обличчя з пухирцевими висипаннями;
- кровохаркання;
- ін'єкція склер;
- петехії на тілі, кінцівках;
- геморагічний висип у зоні пахв, ліктів;
- гематурія;
- носові, маткові кровотечі.
За тяжкого перебігу хвороби порушується респіраторна функція і кардіальна діяльність зі зміною ритму та зниженням артеріального тиску. Добовий діурез поступово зменшується аж до появи анурії. З боку травного тракту також відзначається біль у животі, нудота та гепатоспленомегалія.
Як лікувати лептоспероз
При підозрі на лептоспіроз пацієнт госпіталізується до інфекційного відділення. Призначається постільний режим та дієтичне харчування. З медикаментозної терапії використовуються:
- антибактеріальні засоби;
- імуноглобулін (протилептоспірозний).
Також проводиться дезінтоксикаційна та симптоматична терапія для зменшення вираженості інтоксикаційного синдрому, покращення реологічних властивостей крові, підтримки функціонування дихальної, сечовидільної та кардіальної систем.
При розвитку ускладнень потрібна госпіталізація до реанімаційного відділення. Дихання підтримується за допомогою кисневої маски або ШВЛ, а гемодинаміка завдяки вазопресороам.
Яку діагностику проходити при лептосперозі
Інфекціоніст з діагностичною метою направляє пацієнта на проведення:
- аналізу крові, де реєструється лейкоцитоз, нейтрофілоз та прискорена ШОЕ;
- біохімічний аналіз вказує на печінкову, ренальну дисфункцію;
- аналізу сечі (гематурія);
- коагулограми;
- УЗД черевної порожнини та малого тазу;
- люмбальна пункція;
- бакпосіву крові;
- серологічного дослідження (РНДА);
- ПЛР.
При необхідності проводиться консультація нефролога, гастроентеролога та пульмонолога.
Наслідки лептосперозу
З ускладнень слід акцентувати увагу на ренальній, печінковій недостатності, менінгітах та менінгоенцефалітах. З боку органу зору варто відзначити ірит та іридоцикліт.
У разі приєднання вторинної інфекції розвивається пневмонія та абсцеси.
