Як лікувати інфекційну еритему
Особливості лікування:
- терапія в домашніх умовах;
- постільний режим;
- рясне пиття;
- утримання від перебування в солярії та на сонці, купання в гарячій воді;
- приймання симптоматичних і противірусних засобів, жарознижувальних (у разі лихоманки) і знеболювальних (у разі сильних болів у суглобах) препаратів;
- використання антибактеріальних медикаментів (у разі ускладнень у вигляді ангіни, пневмонії, отиту).
Терапія вагітних жінок проводиться в стаціонарі, з регуляторними лабораторними дослідженнями крові та УЗД плода.
Яку діагностику проходити при інфекційній еритемі
Часто для встановлення діагнозу лікарю достатньо провести опитування та візуальний огляд пацієнта. За необхідності використовуються лабораторні методи діагностики:
- серологічні дослідження - дають змогу визначити титри антитіл до вірусу;
- загальний аналіз крові - допомагає дізнатися кількість і стан еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів;
- полімеразна ланцюгова реакція;
- імуноферментний аналіз.
Наслідки інфекційної еритеми
У хворих спостерігається зупинка синтезу еритроцитів (кров'яних тілець). У пацієнтів із захворюваннями крові (таласемією, серповидно-клітинною анемією) це викликає серйозні ускладнення - апластичний криз.
Лихоманка, прискорений серцевий ритм і дихання, апатичність - ускладнення інфекційної еритеми у людей з діагнозом апластична анемія.
При виявленні симптоматичних ознак слід негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Інфекційна еритема - захворювання, що спричиняється паравірусом типу В19 і передається в більшості випадків повітряно-крапельним шляхом. Джерело інфекції - заражена людина. Найчастіше хворіють діти від 4 до 12 років.
Симптоми:
- висип на щоках, лобі, шиї, плечах, колінах;
- підвищення температури;
- загальна слабкість;
- головний біль;
- нежить;
- нудота;
- лихоманка.
Тривалість інкубаційного періоду - 4-14 днів. Після одужання формується імунітет на все життя.
