Інфекційний стенозуючий ларинготрахеїт є запальним процесом, що охоплює верхні дихальні шляхи, внаслідок якого зменшується просвіт гортані аж до повної обструкції.
Захворювання проявляється:
- інтоксикаційний синдром, для якого характерна гіпертермія, слабкість, погіршення апетиту, озноб, головний біль;
- першінням, сухістю та больовими відчуттями у горлі, що поширюються на нижчележачі відділи респіраторного тракту;
- печінням у верхньому відділі грудної клітки;
- сухим кашлем, що нагадує «гавкаючий», з невеликим виділенням мокротиння;
- шумним диханням, задишкою (утруднений вдих);
- регіонарним збільшенням лімфовузлів;
- зміною чи відсутністю голосу.
Мокроти стає більше в міру розширення патологічного процесу. Також спостерігається зниження температури, проте кашель зберігається до 3 тижнів.
Як лікувати інфекційний стенозуючий ларинготрахеїт
Тактику лікування визначає інфекціоніст, пацієнта додатково консультує отоларинголог та пульмонолог, проте при розвитку ускладнень потрібна госпіталізація до реанімаційного відділення. За відсутності лікування існує ризик розвитку ядухи та летального результату. Лікування полягає у призначенні:
- антибактеріальних, протимікотичних, противірусних засобів (залежно від збудника);
- антигістамінних препаратів;
- антипіретики для зниження температури;
- муколітиків з метою зменшення в'язкості мокротиння;
- протикашльових медикаментів;
- інгаляцій із бронхолітиками, гормональними ліками.
Також потрібне регулярне провітрювання приміщення і тепле пиття.
Яку діагностику проходити при інфекційному стенозіруючому ларинготрахеїті
Діагностика включає проведення:
- бакпосіву для верифікації збудника;
- аналізів крові, сечі;
- бронхоскопії;
- фарингоскопії;
- ларингоскопії;
- рентгенографії легень (при тривалому кашлі).
Наслідки інфекційного стенозуючого ларинготрахеїту
До ускладнень стенозуючого ларинготрахеїту відноситься поширення запального процесу на інші органи респіраторного тракту з розвитком трахеобронхіту, бронхіту обструктивного типу та пневмонії. За відсутності лікування також збільшується ризик стенозу гортані 3-4 ступеня, при якому дихання стає поверхневим, неритмічним, спостерігається гіпотонія, брадикардія, дифузний ціаноз, судоми та гіпоксична кома.
Щоб уникнути виникнення серйозних ускладнень, необхідно своєчасно звертатися до лікаря.
