Дизентерія - гостра інфекційна патологія, для якої характерне ураження оболонки товстого відділу кишківника шигелами. Симптоматично запідозрити кишкову інфекцію можливо на підставі діареї, больового синдрому спастичного характеру, тенезмів, нудоти та вираженої слабкості.
Джерелом інфекції вважаються забруднені продукти, після вживання яких через 2-7 днів з'являються клінічні прояви захворювання.
Спочатку підвищується температура до 38 градусів, з'являється млявість, нудота, блювота і зменшується апетит. Больові відчуття мають розлитий характер із подальшою локалізацією в правій клубовій ділянці.
Як лікувати дизентерію
Важкі форми інфекції вимагають госпіталізації пацієнта. З медикаментів призначають антибактеріальні (ципринол), протидіарейні (лоперамід), ферментні засоби (мезим), спазмолітики (но-шпа) і ентеросорбенти (смекта, атоксил).
Крім того, необхідно дотримуватися дієти, а після прийому антибактеріальних препаратів для відновлення мікрофлори призначають пробіотики (лінекс, лаціум)./p>
Тяжкість стану зумовлена вираженою дегідратацією, яка проявляється тахікардією, зниженням тургору шкіри та сухістю язика. Зневоднення розвивається внаслідок того, що діарея досягає 10 разів на добу, кал поступово втрачає форму, змінюючи консистенцію на більш рідку. Надалі випорожнення стають мізерними, з'являється домішка крові та слизу. Також спостерігаються тенезми, що супроводжуються болісними больовими відчуттями.
У разі тяжкого перебігу можливе пригнічення свідомості, порушується процес травлення і змінюється слизова кишківника. З огляду на перераховані симптоми, потрібна корекція водно-електролітного стану.
Яку діагностику проходити в разі дизентерії
Діагностикою та лікуванням хвороби займається інфекціоніст. У діагностиці використовується бактеріологічне дослідження випорожнень і крові (ІФА, РНГА). Із загальних аналізів призначається копрограма.
Також рекомендується проведення ректороманоскопії. У деяких випадках потрібна консультація гастроентеролога і проктолога.
Наслідки дизентерії
Тривалий перебіг хвороби без лікування призводить до схуднення, гіповітамінозу, дисбактеріозу кишківника, розладу травлення, зневоднення, інфекційно-токсичного шоку, парезу кишківника та перитоніту.
