Бурсит являє собою запалення синовіальної сумки (бурси) суглоба, яке супроводжується накопиченням великого обсягу ексудату в порожнині..
Симптоматика захворювання представлена:
- набряком, гіперемією, пружністю, натягом шкіри над запальним вогнищем;
- больовим синдромом;
- субфебрильною лихоманкою;
- слабкістю;
- помірним обмеженням суглобової рухливості.
Під час пальпації суглоба відзначається флюктуація. У разі прогресії запального процесу підвищується температура до 39 градусів, посилюється набряк, гіперемія шкірних покривів і збільшується інтенсивність больових відчуттів. У разі розвитку гнійного запалення підвищується ризик виникнення флегмони. На тлі лікування можливий перехід у хронічну форму.
Як лікувати бурсит
До лікувального комплексу входить:
- забезпечення повного спокою кінцівки;
- призначення охолоджувальних компресів;
- застосування протизапальних і аналгетичних засобів.
Пункцію в більшості випадків виконують не тільки з діагностикою, а й з лікувальною метою. Під час пункції аспірується запальний ексудат і вводяться гормональні препарати.
У разі приєднання інфекції призначаються антибактеріальні засоби і повторно проводиться пункція. Також промивають порожнину антисептичними та антибактеріальними розчинами, після чого виконують дренування для відтоку рідини та контролю над перебігом патологічного процесу.
Хірургічне втручання проводиться за тяжкого перебігу хвороби. Обсяг операції полягає у видаленні бурси. У післяопераційному періоді лікування проводять антисептиками та мазями, що прискорюють процес загоєння.
Яку діагностику проходити при бурситі
Діагностикою захворювання займається ортопед, ревматолог або хірург. За допомогою лабораторного дослідження (серологічних і бактеріальних аналізів) виключається присутність специфічної інфекції (гонококи, спірохети).
Після огляду та оцінки рухової активності суглоба проводять пункцію бурси з подальшим бакпосевом. Для підтвердження діагнозу виконується рентгенографія або магнітно-резонансна томографія.
Наслідки бурситу
Серйозні наслідки спостерігаються при прогресії гнійного бурситу. У такому разі підвищується ризик формування нориць, розвитку остеомієліту, артриту або септичного стану у зв'язку з поширенням збудників з тривалого інфекційного вогнища.
