Артралгія - суглобовий біль, що виникає не тільки при патології опорно-рухового апарату, але і при багатьох інших захворюваннях. Поява больового синдрому обумовлена подразненням нервових рецепторів оболонок суглобової капсули.
Моноартралгія – больовий синдром у ділянці одного суглоба, поліартралгія – ураження понад 4 суглобів. Якщо залишити суглобовий біль поза увагою, надалі це призведе до появи анкілозів і контрактур і, як наслідок, обмеження чи позбавлення рухливості уражених суглобів.
Як лікувати артралгію
Завдання лікування – усунути причину артралгії. Для цього ретельно аналізується анамнез хвороби та проводиться додаткове обстеження з метою виявити провокуючий фактор, у ролі якого можуть виступати:
- неспецифічні інфекції (грип, ГРВІ), що супроводжуються ломотою у суглобах, міалгією, лихоманкою, слабкістю, проте без погіршення рухової активності;
- специфічні інфекції (туберкульоз, ендокардит, сифіліс);
- хронічні запальні осередки (пієлонефрит, холангіт);
- артрит (ревматоїдний, подагричний), при якому крім болючих відчуттів спостерігаються набряклість, почервоніння, порушення рухової функції та підвищення місцевої температури;
- ендокринна патологія (гіпотіреоз);
- травматизація;
- отруєння важкими металами, медикаментами.
Щоб усунути причину появи больового синдрому в суглобах, ревматолог чи ортопед призначає препарати для зменшення запалення, боротьби з інфекційними збудниками та відновлення рухової активності. До них належать: нестероїдні протизапальні засоби у вигляді мазей (Вольтарен), розчинів (Моваліс) або таблетованих форм (Аркоксія), а також антибактеріальні, гормональні засоби та цитостатики.
Місцева дія полягає у застосуванні аплікацій з димексидом. Після усунення больового синдрому призначаються лікувальна фізкультура та фізіотерапевтичні процедури.
Яку діагностику проходити під час артралгії
Діагностика включає рентгенографію, УЗД суглобів, томографію та пункцію з цитологічним аналізом.
Наслідки артралгії
Артралгія, що тривало зберігається, свідчить про прогресування хвороби, наслідком чого стає формування контрактур і анкілозів. У результаті людина втрачає рухову здатність одного чи кількох суглобів.