Хвороба Бехтерева є хронічне захворювання, у якому відбувається зміна структури міжхребетних суглобів, що зумовлює анкілозу (їх зрощення). Патологічний процес починається поступово протягом кількох років. При цьому пацієнтів непокоїть слабкість, дратівливість та невелика суглобова, м'язова хворобливість.
Прогресування захворювання проявляється такими клінічними ознаками:
- Больовий синдром і скутість у ділянці попереку хребта. Симптоми збільшуються на ранок і зникають з початком рухової активності. Болі поступово поширюються нагору, вздовж хребта, з'являється сутулість та м'язова напруженість.
- Запалення крижових суглобів (сакроілеїт), при якому турбує біль у сідницях з поширенням на пахвинну та стегнову зони, а також рухову скутість у першій половині дня.
- Кардіальна поразка (міокардит).
- Ірит, іридоцикліт.
- Поразка внутрішніх органів сечовидільної, респіраторної систем.
Як лікувати хворобу Бехтерєва
Лікувальна тактика визначається виходячи з результатів обстеження та оцінки ступеня тяжкості хвороби. Спочатку необхідно звернутися до ортопеда, проте часто потрібна консультація невролога, ревматолога.
З медикаментозних засобів застосовуються гормональні та нестероїдні протизапальні засоби. Імунодепресанти показані при тяжкій формі.
Невід'ємна частина лікування – лікувальна гімнастика та санаторно-курортна терапія. Свою ефективність довів масаж, рефлексотерапія та лікувальні ванни.
Яку діагностику проходити при хворобі Бехтерєва
Діагностика захворювання починається з опитування скарг пацієнта, проведення об'єктивного огляду та оцінювання ступеня зменшення рухової активності. Додаткове обстеження включає проведення:
- рентгенологічне дослідження;
- комп'ютерної, магнітно-резонансної томографії хребетного стовпа;
- аналізу крові.
Диференціальний діагноз проводиться з остеохондрозом та спондильозом.
Наслідки хвороби Бехтерєва
Прогресія захворювання та відсутність лікування призводять до розвитку ускладнень. В результаті зрощення міжхребцевих суглобів значно обмежуються рухи, турбують виражені болючі відчуття, і знижується якість життя. Зменшення рухової активності сприяє розвитку захворювань респіраторної системи (пневмонії), а також кардіальної недостатності.
