Абстинентний синдром - соматичні неврологічні розлади, що виникають після припинення вживання або зменшення дозування речовин, активної дії на психіку. Тривалість синдрому залежить від виду вживаної речовини та її впливу на організм. Виникає поступово, із застосуванням шкідливих препаратів. У наркоманів розвивається повільно, при алкогольній залежності процес прискорюється, дуже швидко протікає при передозуванні снодійними медикаментами, що стимулюють.
Як лікувати абстинентний синдром
Зловживання препаратами призводить до психопатологічних порушень, збоїв у діяльності вегетативної, соматичної нервової системи. Допомогти людині, яка перебуває під впливом одурманюючих засобів, складніше, ніж при простому отруєнні. Хворий не сприймає адекватно необхідність лікування. У тяжких випадках пацієнта відправляють на реабілітацію до наркологічного диспансеру. На першому етапі проводиться купірування для запобігання повторному синдрому. Застосовують препарати для покращення роботи серцевої системи, транквілізатори. Хворим із неврозом, порушеннями сну, астенією надають соматичну допомогу. Нейролептики призначають хворим із галюцинаціями, у надзвичайно збудженому стані.
Яку діагностику проходити при абстинентному синдромі
Основна діагностика абстинентного стану проводиться під час візуального огляду спеціалістом. Лікар збирає максимально повну інформацію про хворого. У деяких випадках виникає необхідність диференціювати вид отруйної речовини. Для розпізнавання препаратів у організмі призначають додаткові аналізи крові.
Наслідки абстинентного синдрому
Абстинентний синдром негативно впливає загальний стан організму. Приводить до психічних порушень, збоїв у фазах сну. Від ломки страждають внутрішні органи, розвивається серцева недостатність.