Мікседема є захворювання ендокринної системи, обумовлене недостатньою продукцією гормонів тиреоїдної залозою. Це спостерігається при гіпотиреозі чи після видалення щитовидної залози хірургічним шляхом.
Найбільш серйозні наслідки мікседеми розвиваються у малюків. У них спостерігається розумова, фізична відсталість та затримка статевого розвитку. У дорослих захворювання проявляється:
- одутлістю обличчя, набряком шиї;
- невиразною мовою;
- грубим голосом;
- ламкістю волосся, нігтів;
- загальмованістю;
- підвищеною втомою;
- артрозом, артралгією;
- кишковою дисфункцією (запорами);
- міалгією;
- зниженням пам'яті, уваги;
- стенокардією;
- депресією;
- сухістю шкіри, гіперкератоз;
- безпліддям;
- маточними кровотечами.
Як лікувати мікседему
Короткочасне лікування при мікседемі неможливе, оскільки необхідно постійно підтримувати достатній рівень тиреоїдних гормонів у крові. З цією метою ендокринолог після проведення обстеження призначає прийом:
- тиреоїдних гормонів, дозу яких підбирає з урахуванням віку, ваги та ступеня гормональної недостатності;
- препаратів йоду.
- аналіз рівня тироксину, трийодтироніну, який буде знижений;
- дослідження концентрації тиреотропного гормону (показники підвищені);
- антитіла до тиреопероксидази. З інструментальних методик використовується:
- ультразвукове дослідження тиреоїдної залози;
- комп'ютерна томографія щитовидки;
- тонкоголкова біопсія зміненої ділянки залози
Також необхідно дотримуватись дієти, до якої входить велика кількість морепродуктів, бананів, авокадо, молочних виробів, яловичої печінки, яловичини, курятини, злаків, волоських горіхів, броколі та цибулі.
Яку діагностику проходити при мікседемії
Діагностика мікседеми починається з аналізу скарг пацієнта та об'єктивного огляду. Потім призначаються додаткові лабораторні та інструментальні дослідження, що дозволяють встановити причину погіршення стану та підтвердити діагноз.
Лабораторна діагностика включає:
При необхідності виконується ЕКГ та проводиться консультація кардіолога.
Наслідки мікседемії
Мікседема без медикаментозної корекції призводить до розвитку такого серйозного ускладнення, як гіпотиреоїдна кома. Вона проявляється рідкісним диханням, олігурією (низьким добовим діурезом), блідістю, похолоданням шкіри, урідженням частоти серцебиття та зниженням рівня артеріального тиску.
