Бронхоектатична хвороба є хронічним захворюванням, яке полягає в незворотній зміні форми, діаметра бронхів, що призводить до їх неповноцінної функціональності та розвитку гнійного бронхіту.
Симптоматично запідозрити ураження бронхіального дерева вдається на підставі наступних симптомів:
- болісний кашель зі смердючим гнійним мокротинням, особливо в ранковий час;
- кровохаркання внаслідок розриву кровоносних судин;
- інтоксикаційний синдром (слабкість, гіпертермія, погіршення апетиту);
- задишка;
- блідість шкірних покривів;
- ціаноз губ;
- зниження ваги.
Як лікувати бронхоектатичну хворобу
Для виявлення та лікування захворювання необхідно звернутися до пульмонолога. Мета лікування полягає в санації бронхів, зменшення запального процесу та вироблення бронхіального секрету.
З медикаментів призначаються:
- антибактеріальні засоби;
- відхаркувальні препарати;
- ангігістамінні засоби.
Також проводиться санаційна бронхоскопія для видалення гнійного мокротиння та ендобронхіального введення антибактеріальних препаратів. Для зниження в'язкості мокротиння та поліпшення її відходження необхідне рясне лужне пиття, інгаляції з муколітиками, лужною водою та масаж грудної клітки.
З фізіотерапевтичних процедур використовується електорофорез, дихальна гімнастика та санаторно-курортне лікування. Харчування пацієнтів слід збагатити білковими продуктами та вітамінами.
За наявності показань виконується хірургічне втручання обсягом лобектомії (видалення ураженої легеневої частки).
Яку діагностику проходити при бронхоектатичній хворобі
Пульмонолог починає діагностику з опитування скарг та аускультації легень, при якій виявляється ослаблене дихання, безліч різнокаліберних хрипів, що зменшуються після відкашлювання.
Запідозривши бронхоектатичний ураження, призначається проведення рентгенографії легень, бронхографії, ендоскопічного дослідження (бронхоскопії) з цитологічним та гістологічним аналізом. З метою визначення ступеня респіраторної недостатності виконується спірометрія та пікфлуометрія.
Наслідки бронхоектатичної хвороби
При прогресії та тривалому перебігу патології підвищується ризик розвитку дихальної недостатності та масивної легеневої кровотечі внаслідок порушення цілісності великих легеневих судин.
