Плеврит - це ураження плевральних листків запального походження, яке проявляється болем у грудях, задишкою, кашлем, гіпертермією, пітливістю і слабкістю.
Для сухого плевриту найбільш характерні болі при диханні, а для ексудативного типу відзначається наростання задишки в міру збільшення випоту рідини і фебрильної лихоманки.
Прогресування захворювання призводить до дихальної недостатності, що значно погіршує якість життя хворого.
Як лікувати плеврит
Лікуванням плевриту займається пульмонолог, але іноді потрібні консультації онколога, кардіолога, ревматолога та інфекціоніста.
Залежно від причини, що викликала запалення плеври, призначаються антибактеріальні, протизапальні, сечогінні або гормональні препарати. При виявленні туберкульозу потрібна консультація фтизіатра і специфічна терапія.
Після розсмоктування випоту рекомендуються фізіотерапевтичні процедури. З лікувальною метою проводять торакоцентез, промивають порожнини антисептиками, вводять антибіотики і дренують порожнини.
При хронічній гнійній формі проводиться хірургічне втручання (плевректомія). Крім того, необхідно виявити причину захворювання. Без усунення провокуючого фактора застосовуваний препарат або хірургічне лікування будуть неефективні.
Серед причин плевриту слід виділити наступні:
- вірусні, мікотичні, бактеріальні інфекції;
- специфічні інфекції (туберкульоз, сифіліс, туляремія);
- травми, операції на грудній клітці;
- пухлини легенів, плеври, метастатичні ураження;
- системні захворювання сполучної тканини (вовчак, ревматизм);
- легенева патологія (пневмонія, абсцес).
Наслідки плевриту
Прогресування захворювання і відсутність лікування призводять до розвитку дихальної недостатності, яка проявляється сильною задишкою, ціанозом, кашлем і гіпоксією головного мозку, викликаючи пригнічення свідомості.
Яку діагностику пройти при плевриті
Діагностика починається з огляду грудної клітки (уражена сторона відстає в диханні, міжреберні проміжки випинаються). В області над рідиною виявляється черезкутне притуплення, а при аускультативному вислуховуванні вислуховується ослаблене дихання при сухому типі і плевральне тертя при ексудативному типі.
Також проводиться рентгенографія грудної клітки та УЗД плевральних порожнин. Під час пункції виходить ексудат, який піддається цитологічному аналізу. При необхідності проводиться біопсія плеври.
