Хвороба Рейтера - ревматичне захворювання, для якого характерне поєднане ураження суглобів, сечостатевої системи та слизової очей. Поразки систем відбувається одночасно чи через певні інтервали часу. Розвиток патології пов'язаний з аутоімунними процесами, що викликаються урогенітальною або кишковою інфекцією. Симптоми захворювання такі:
- порушення сечовипускання;
- печіння та почервоніння сечівника;
- почервоніння очей;
- сльозотеча;
- світлобоязнь;
- ураження суглобів нижніх кінцівок;
- зміна шкіри над ураженими суглобами;
- набряклість у сфері зчленувань;
- ураження хребта, що виявляються скутістю вранці та больовими відчуттями;
- ураження слизових оболонок (виразки, ерозії).
Як лікувати хворобу Рейтера
Лікуванням хвороби Рейтера займається лікар-ревматолог, лікар-уролог, лікар-венеролог. Тактика лікування буде спрямована на усунення вогнища інфекції та лікування запальних процесів у суглобах. Антибіотикотерапія проводиться препаратами тетрациклінової, фторхінолонової та макролідної груп. Для коригування імунного статусу застосовуються імуномодулятори, адаптогени та індуктори інтерферону. Крім цього призначаються гепатопротекторні, протигрибкові, антигістамінні та полівітамінні препарати. Лікування артритів проводиться за допомогою нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикостероїдів, цитостатиків. Після усунення гострої стадії захворювання можливе проведення фізіотерапевтичних процедур.
Яку діагностику проходити при хворобі Рейтера
Для встановлення та диференціації діагнозу лікар проводить огляд та опитування пацієнта, після чого призначає проведення необхідних досліджень.
- Загальний та біохімічний аналіз крові.
- Аналіз сечі.
- Дослідження секрету передміхурової залози.
- Цитологічне дослідження зіскрібків слизових.
- Дослідження синовіальної рідини.
- Рентгенологічна діагностика суглобів.
Наслідки хвороби Рейтера
За своєчасного звернення до кваліфікованого фахівця прогноз лікування буде сприятливим. Ігнорування симптомів хвороби призведе до переходу захворювання в хронічну стадію з періодично рецидивами, що виникають, крім цього при прогресуванні захворювання розвиваються порушення рухливості хребта і зниження гостроти зору, що призводить в сліпоті.
