Еозинофільна пневмонія - легеневе захворювання, внаслідок накопичення еозинофільних лейкоцитів в альвеолах. Для клінічної картини характерна поява кашлю, гарячкових нападів, задишки, підвищення пітливості вночі.
Причини виникнення:
- прийом медичних препаратів;
- наявність хімічних речовин у весняному середовищі;
- інфікування паразитами;
- злоякісні новоутворення;
- аутоімунна форма захворювання;
- ідіопатична форми.
Хвороба супроводжується анорексією, бронхіальною астмою, сухим кашлем/хрипами. Бронхіоли перекриваються слизовими пробками, відбувається судинна інфільтрація.
Як лікувати еозинофільну пневмонію
Еозинофільна пневмонія стрімко інфікує організм. За тяжкої дихальної недостатності виконують вентиляцію легень штучним способом. Ідіопатичну форму лікують кортикостероїдною терапією. Призначають внутрішньовенні, оральні препарати. Лікування триває близько місяця до нормалізації результатів рентгенографії. Процедури за хронічної форми продовжують три місяці. Рецидив захворювання лікують інгаляційними засобами.
Яку діагностику проходити в разі еозинофільної пневмонії
Кашель, лихоманка, задишка симптоми різних захворювань. Пневмонію визначають за результатами діагностики. Види досліджень на еозинофільну пневмонію:
- клінічний аналіз кров'яної плазми;
- рентгенографія;
- комп'ютерна томографія;
- бронхоавеолярний лаваж призначається для виявлення рідини;
- лабораторні дослідження (лейкоцитоз, дослідження калової маси);
- спірометрія.
Наслідки еозинофільної пневмонії
Пневмонія ускладнюється еозинофілами крові, залізо-дефіцитною анемією, розвитком тромбів. Висока ймовірність розвитку фіброми на легеневих тканинах, появи повторних рецидивів. В умовах адекватної медичної допомоги смертність досягає мінімального рівня.
