Склеродермія - хвороба сполучних стінок, що призводить до порушення подачі крові та ущільнення стінок органів. Вражає переважно жінок (у шести із семи випадків). З'являється у людей з генетичними відхиленнями під впливом зовнішніх чинників. Провокують розвиток хвороби ретро-вірусна інфекція, пил кварцу/кам'яного вугілля, розчинники органічних речовин, препарати, що використовуються під час хіміотерапії. Проявляється ураженням шкірних покривів, судинної системи, кісток, м'язів, внутрішніх органів. Властивий прояв синдрому Рейно (спазм шкірних судин, що змінює забарвлення пальців у разі холоду, стресу).
Як лікувати склеродермію
Хвороба стрімко прогресує, пацієнт постійно потребує медичної допомоги для корекції симптомів. Терапію проводять у кількох напрямках, враховуючи форму, особливості захворювання, ступінь уражених ділянок. Лікування судин проводиться з метою зменшення проявів синдрому Рейно. Призначають судинорозширювальні засоби, препарати, що впливають на тромбоцити. Дифузну форму лікують антифіброзними медикаментами. Стійку лихоманку усувають протизапальними засобами.
Яку діагностику проходити за склеродермії
Характер перебігу захворювання з'ясовують під час проведення лабораторних досліджень і капіляроскопії. Швидкість осідання еритроцитів підвищується понад 20 мм на годину. Підвищується кількість фібриногену, серомукоїду. Під час дослідження нігтьового ложа отримують інформацію про стан капілярних судин, наявність патологічних змін.
Наслідки склеродермії
Захворювання вражає травну систему. За недостатньої терапії звужується просвіт стравоходу. Виникають проблеми під час ковтання, виникає ниркова недостатність, погіршується робота серця. Розвивається біль у м'язах, суглобах, що призводить до неможливості пересуватися самостійно. Смертність від склеродермії понад 30 відсотків.
