Фолікулярний гіперкератоз - дерматологічне захворювання неінфекційної етіології, що супроводжується потовщенням корнеоцитів (роговий шар епідермісу) з подальшою їх закупоркою кератином. Кератин - фібрилярний білок, один з структурних елементів волосся і шкірного сала, що відповідає за вироблення природного мастила епітеліальної тканини. Фолікулярний гіперкератоз має такі клінічні ознаки: огрубіння певних ділянок шкірного покриву, поява дрібного червоно-рожевого висипу, утворення щільних вузликів у зоні основи фолікула. У зоні ураження епідермісу верхній шар шкіри набуває шорсткості. Основна область локалізації гіперкератозу - зона спини, сідниці, стегна, плечі. Рідше — лицьова частина та шия.
Як лікувати фолікулярний гіперкератоз
Лікування фолікулярного гіперкератозу починається з виявлення першопричини. Після цього лікар-дерматолог розробляє схему терапії. Зараз не існує єдиного методу, здатного повністю і назавжди ліквідувати патологію, тому симптоматичне лікування захворювання. Перший етап лікування – консервативний, спрямований на зменшення запального процесу у фолікулі. Призначаються засоби на основі емолентів, що забезпечують зволоження, пом'якшення верхнього шару епідермісу та усунення зовнішніх ознак патології. Для зняття запалення застосовуються стероїдні препарати. Додатково можуть бути рекомендовані певні косметологічні процедури.
У разі, якщо причина гіперкератозу – дефіцит вітамінів та мікроелементів, фахівець призначає коригування харчування та курс вітамінних комплексів. При своєчасному зверненні до фахівця прогноз для пацієнта є сприятливим.
Яку діагностику проходити при фолікулярному гіперкератозі
Основний діагностичний захід полягає у огляді лікарем-дерматологом проблемної ділянки шкірного покриву. У більшості випадків лікар може візуально виявити наявність гіперкератозу. З лабораторних аналізів призначається загальне дослідження крові та тест на дефіцит вітамінів.
Наслідки фолікулярного гіперкератозу
Основні ускладнення фолікулярного гіперкератозу:
- повторний розвиток патологічного процесу;
- болючість та дискомфорт в ураженій ділянці шкіри;
- утворення гнійних осередків на поверхні епітелію;
- високий ризик розвитку онкопатології при бородавчастому гіперкератозі
