Синдром Жільбера — генетичне захворювання, пов'язане з порушенням обміну білірубіну в організмі.
Проявляється синдром незначним пожовтінням білків очей, шкіри обличчя та рідше — тіла. Буває, що жовтушність виявляється лише у склерах очних яблук і носогубному трикутнику. Зустрічаються й інші симптоми — зниження загального тонусу організму, присмак гіркоти в роті, болі характеру, що тягне в правому підребер'ї, порушення травлення, але дуже рідко. Частіше захворювання передається по чоловічій лінії. Перші ознаки виявляються у підлітковому віці та супроводжують людину все життя з чергуванням періодів загострення та ремісії.
Як лікувати синдром Жильбера
Лікування синдрому полягає у дотриманні дієти № 5 у періоди загострення. В інший час рекомендується обмежити споживання жирної їжі, кондитерських виробів та інших продуктів з високим глікемічним індексом. Поряд з дотриманням дієти потрібно стримати фізичні навантаження, звівши їх до піших прогулянок, йоги, пілатесу. Пов'язано це з тим, що однією з причин загострення хвороби вважаються надмірні фізичні зусилля.
При підвищенні ризику розвитку жовтяниці або за її наявності лікар прописує гепатопротектори, жовчогінні та протиепілептичні препарати (вони знижують рівень білірубіну в крові). /p>
Також потрібне постійне спостереження у лікаря-гепатолога з метою коригування дієти згідно з даними аналізів.
Яку діагностику проходити при синдромі Жильбера
Часті болі в правом підребер'ї, нудота, печія, присмак гіркоти – симптоми, при яких потрібно відразу ж звернутися до гепатолога. Перший етап діагностики полягає у зборі та аналізі анамнезу хворого та членів сім'ї. Потім призначаються лабораторні дослідження:
- аналіз крові - загальний, біохімічний, на віруси гепатиту;
- коагулограма (аналіз на швидкість згортання крові);
- молекулярний аналіз гена, що впливає на розвиток хвороби;
- аналіз сечі та калу на кількість білірубіну та продуктів його розпаду.
Додатково призначаються проби, які виявляють швидкість та кількість "викиду" білірубіну в кров.
Також проводиться інструментальна діагностика: УЗД та комп'ютерна томографія органів черевної порожнини, біопсія печінки та інші дослідження органу.
Наслідки синдрому Жильбера
При порушенні дієти, зловживанні алкоголем, нікотином велика ймовірність розвитку хронічного гепатиту та жовчнокам'яної хвороби.
