Хронічна венозна недостатність - це патологія, що проявляється порушенням відтоку венозної крові і, як наслідок, її застоєм у нижніх кінцівках. Серед факторів, що викликають захворювання, слід виділити спадкову схильність, малу рухову активність або тяжке фізичне навантаження, вагітність. Зазвичай недугу супроводжує варикозне розширення вен. Початкова стадія хвороби характеризується набряклістю ніг, що виникає переважно у вечірній час. Також відчувається тяжкість у нижніх кінцівках, а під шкірою видно запалені вени.
Як лікувати хронічну венозну недостатність
На первинні симптоми багато людей просто не звертають уваги, списуючи їх на звичайну втому. Однак згодом прояви посилюються, біль стає гострим, а набряклість — надто вираженою. Тривожні симптоми сигналізують про патологічний процес, який слід лікувати, інакше почнуться ускладнення. За допомогою варто звернутися до флеболога. Якщо немає можливості записатися на прийом до такого вузького спеціаліста, бажано відвідати хірурга чи лікаря загального профілю.
У лікуванні хронічної венозної недостатності практикуються консервативні та хірургічні методики. Оперативне втручання проводиться у крайніх випадках, коли без видалення частинки набряклої вени не обійтися. В інших ситуаціях патологія коригується медикаментозними засобами та помірним фізичним навантаженням. Пацієнту призначаються флеботропні препарати в комплексі з компресами, що охолоджують. За відсутності регулярного фізичного навантаження рекомендується лікувальна гімнастика, спортсменам краще скоригувати звичайний графік тренувань і зробити його більш щадним.
Яку діагностику проходити при хронічній венозній недостатності
Венозна недостатність - одне з найпоширеніших захворювань сучасності. Тому недуга виявляється досить швидко, передбачуваний діагноз ставиться ще на етапі збору анамнезу. Для отримання точної інформації щодо стану пацієнта проводять такі процедури:
- загальний аналіз крові;
- доплерографія судин нижніх кінцівок;
- ангіографія;
- флебографія.
Наслідки хронічної венозної недостатності
Захворювання не піддається повному лікуванню, але сучасна медицина дає змогу скоригувати її прояви. За умови відсутності терапії, венозна недостатність продовжує розвиватися. Підсумком такого прогресу стає трофічна виразка чи тромбоемболія.
