Мікроспорія — це грибкове зараження шкіри, волосяного покрову, нігтьових пластин. Збудник захворювання — кератинофільний пліснявий грибок Microsporum. Хвороба носить сезонний характер, розвивається після контакту зі спорами грибка, зараженими тваринами або хворою людиною. Найчастіше поширена серед дітей. Захворювання легше розвивається на сухій пошкодженій шкірі. Міцелії грибка, що потрапили на пошкоджену шкіру, після інкубаційного періоду 4-6 тижнів викликають набряклість. Місце зараження покривається червоними плямами круглої форми.
Як лікувати мікроспорію
Для лікування мікроспорії застосовується протигрибкова терапія. Вибір препарату обумовлений типом грибка, що спричинив захворювання. Призначається місцева терапія — мазь, крем, спрей, емульсія. При виборі терапії враховується вік та фізичний стан хворого, наявність алергічних реакцій, вагітність. При великому ступені ураження призначаються гормональні препарати, антисептичні та протизапальні засоби. У тяжких випадках пацієнту потрібна госпіталізація, прийом антибактеріальних препаратів.
Яку діагностику проходити при мікроспорії
Діагноз ставиться виходячи з клінічної картини. У місцях поразки шкіра лущиться, свербить, покривається характерними плямами. Лікар-дерматолог призначає низку лабораторних та інструментальних досліджень:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- дерматоскопію;
- мікроскопічне дослідження матеріалу зіскрібка;
- бакпосів;
- визначення чутливості до протигрибкових препаратів;
- люмінесцентний аналіз лампою Вуда.
Наслідки мікроспорії
Відсутність лікування посилює перебіг хвороби. У пацієнта з мікроспорією висока ймовірність зараження оточуючих. У деяких випадках хвороба поширюється по всьому тілу. Надалі у місцях зараження утворюються гнійні висипання.
