Еректильна дисфункція — це сексуальний розлад, при якому чоловік не в змозі підтримувати ерекцію, достатню для статевого акту. Розрізняють вроджену і придбану різновиди еректильної дисфункції. Вроджена зустрічається вкрай рідко, пов'язана переважно зі спадковими захворюваннями. Придбана зустрічається досить часто, носить психологічний або органічний характер. У більшій частині випадків імпотенція, викликана саме психологічними причинами, нерідко призводить до депресії, сексуальної дисгармонії.
Як лікувати еректильну дисфункцію
Лікування починається з визначення першопричин еректильної дисфункції. Ефективну терапію обирає лікар-андролог. Якщо причинами порушень є захворювання серцево-судинної, сечовивідної, ендокринної або нервової системи, призначається необхідне лікування спільно з профільним фахівцем (кардіологом, терапевтом, ендокринологом, урологом, неврологом).
Порушення, викликані психологічними причинами, потребують психотерапії та фізіотерапії. Можливе застосування гормональних препаратів, вітамінів. У складних ситуаціях, що не піддаються медикаментозному лікуванню, використовується фалопротезування.
Яку діагностику проходити при еректильній дисфункції
Діагноз встановлюється після опитування та огляду пацієнта. Правильне визначення причин, що викликають еректильну дисфункцію, дозволяє підібрати правильне лікування. Щоб виключити наявність супутніх хвороб, пацієнтові призначається ряд досліджень:
- визначення гормонального фону;
- визначення рівня цукру в крові;
- електрокардіограма з навантаженням і в стані спокою;
- аналіз ліпідного профілю;
- доплерографія судин статевого члена і передміхурової залози.
Наслідки еректильної дисфункції
Наслідками захворювання є повне статеве безсилля, чоловіче безпліддя, депресивний стан, відмова від сексуального життя.
