Екзема є шкірним захворюванням запального характеру, яке має хвилеподібний перебіг. Клінічна симптоматика залежить від походження екземи.
- Для істинного типу характерний поліморфізм елементів, симетричне ураження відкритих шкірних ділянок та свербіж. Вогнища гіперемовані, набряклі, з мокнутими та везикулами на поверхні. На ерозіях спостерігаються крапельки ексудату.
- Мікробний вид проявляється асиметричними синюшно-бордовими плямами на ногах. Також спостерігаються мокнутие, гнійні скоринки, а на периферії — папули та везикули.
- Симптоми себорейної екземи представлені осередками у волоссі голови, за вухами чи згинальними поверхнями. Турбують сверблячі відчуття, сухість шкіри, гіперемія. Після розчісування візуалізуються висівкові лусочки.
- Прояви професійної форми подібні до справжнього типу. Висипання поширені на всій поверхні тіла, мають різний розмір. Вогнище набрячене, гіперемоване, з множинними везикулами.
Як лікувати екзему
Лікувальна тактика визначається дерматологом на підставі проведеної діагностики. Також потрібна консультація фізіотерапевта визначення необхідного виду фізіотерапії. Отже, необхідно:
- усунути провокуючий фактор (алерген, препарати);
- седативні, антигістамінні засоби;
- плазмаферез;
- фізіотерапевтичні процедури (кріотерапія, лазер, ультрафіолет);
- вітамінотерапія (В, С);
- гормональні препарати раціонально використовувати виключно при важкій (генералізованій) формі.
Для місцевого впливу застосовуються ретинолові мазі, аплікації з пастами, які зменшують свербіж, прискорюють регенерацію клітин та мають протизапальний та антисептичний ефекти.
Яку діагностику проходити при екземі
- мікроскопія;
- бактеріологічний аналіз для виявлення типу мікозу;
- гістологічне дослідження.
Наслідки екземи
При недотриманні гігієнічних правил та відсутності лікування підвищується ризик розвитку ускладнень у вигляді приєднання вторинної інфекції, появи остіофолікулітів та імпетигіозних кірок.
