Купероз є захворювання, при якому відзначається підвищена ламкість капілярів чутливої шкіри і розлад мікроциркуляції. Клінічно патологічний стан проявляється гіперреактивністю шкірних покривів у вигляді сверблячки, печіння, поколювання на дію навколишніх факторів (перепад температур, умивання).
Крім того можлива поява капілярної сіточки на шкірних покривах обличчя та почервоніння щік, носа, чола та підборіддя. На початку хвороби шкірна гіперемія періодична, проте за відсутності лікування відзначається постійне її почервоніння.
Як лікувати купероз
Лікувальна тактика при куперозі спрямована на зміцнення судинної стінки та попередження їх ушкодження. Лікувальна дія на розширений капіляр передбачає повне руйнування та видалення судини. З цією метою використовується:
- електрокоагуляція, у процесі якої шляхом впливу електричного імпульсу на змінену судину відбувається його деструкція. Також можливе застосування діатермокоагуляції, після якої іноді залишається пігментація та мікрорубці;
- фото-, лазеротерапія дозволяють лікувати тяжкі форми хвороби. Однак після лікувального курсу можлива пігментація шкіри та точкові дефекти. Перед процедурою визначається фототип шкірних покривів, щоб уникнути знебарвлення ділянок.
- озонотерапія має на увазі введення киснево-озонової суміші в посудину, після чого зникає його деформація. Це найбільш ефективна та безпечна методика.
Значно підвищує ризик виникнення куперозу спадкова судинна патологія, професійні шкідливості у вигляді різких перепадів температур, куріння, алкоголь та ультрафіолетове опромінення. У зв'язку з цим необхідно запобігти подальшому впливу провокуючих факторів.
Яку діагностику проходити при куперозі
Діагностика куперозу ґрунтується на візуальному огляді та проведенні дерматоскопії з метою виключення шкірних захворювань.
Наслідки куперозу
Без медичного втручання при вираженій гіперемії щік, носа та інших частин обличчя, сухості шкіри та поширених капілярних сіточках, шкірні покриви швидко "старіють", втрачають еластичність, набувають сірого відтінку внаслідок недостатнього надходження кисню та поживних елементів через розлад мікроциркуляції.
