Вітіліго - це стійке порушення пігментації шкіри, при якому окремі ділянки тіла знебарвлюються. У уражених місцях епідерміс перестає виробляти меланін, унаслідок чого утворюються плями молочно-білого кольору. Зазвичай вітіліго поширюється на кистях, ліктях, колінах, обличчі. Першою ознакою появи патології нерідко стають свербіж та поколювання шкіри, еритема. Пізніше на ділянках, схильних до неприємних симптомів, з'являються рожеві плями, які поступово світлішають.
Як лікувати вітіліго
Терапевтичні методи для успішної боротьби із хворобою досі не були розроблені. Причини виникнення вітіліго невідомі, тому лікування спрямоване винятково на усунення косметичного дефекту. Обстеженням пацієнтів із такою патологією займається дерматолог. Якщо пігментація порушена не лише на шкірі, а й у ділянці волосся, є сенс звернутися до трихолога. Усунення дефекту зазвичай проводиться за допомогою:
- косметичних засобів (маскуючих кремів тощо);
- фототерапії;
- лазерної терапії.
Також для боротьби з вітіліго застосовується хірургічний метод, коли у уражені ділянки тіла впроваджуються меланоцити – клітини, здатні виробляти пігмент меланін. Однак така методика ефективна в тому випадку, якщо знебарвленню піддається невеликий відсоток епідермісу. Якщо практично все тіло пацієнта вкрите світлими плямами, призначають вибілювання пігментованих ділянок. Це дозволяє усунути контраст, який привертає надмірну увагу до зовнішності хворого.
Яку діагностику проходити при вітіліго
Зовнішні ознаки захворювання дозволяють лікарю без вагань поставити діагноз. Зазвичай візуального огляду та розмови з пацієнтом достатньо, щоб зробити висновок. Під час обстеження лікар обов'язково вивчає історію хвороб родичів хворого. Вітіліго нерідко передається за генетичною лінією, тому лікареві потрібно виключити спадкову схильність. У багатьох випадках хвороба супроводжується додатковими патологіями. Тому проводиться ретельне обстеження пацієнта: призначається загальний аналіз крові, дослідження крові на рівень гормонів, біопсія шкірних покривів.
Наслідки вітіліго
Навіть при безперервній терапії прогноз не дуже втішний. Медичні препарати дозволяють лише призупинити прогрес захворювання, але не виліковують його. Вітіліго більшою мірою приносить психологічний дискомфорт, ніж фізичний.
