Ретиніт — це запалення сітківки. Хвороба часто поєднується з хоріоідитом (запальний процес судинної оболонки ока). Захворювання носить інфекційний характер, розвивається при хронічних ураженнях головного мозку, серця, печінки або нирок. Провокують розвиток ретиніту віруси, стафілококова, стрептококова, пневмококова інфекції, аденовірус, токсоплазма, а також травми органів зору, туберкульоз, цукровий діабет, сонячний опік сітківки. Для ретиніту характерні помутніння в очному дні, які сприяють утворенню рубцевої тканини. Руйнуються клітини сітківки, що веде до втрати зору.
Як лікувати ретиніт
Лікування ретиніту призначається комплексне з урахуванням супутнього захворювання. Виявлення збудника інфекційного процесу дає можливість обрати правильне лікування. Призначається антибактеріальна і противірусна терапія, протизапальні препарати, кортикостероїдні мазі або краплі. Додатково рекомендовані медичні препарати, які поліпшують метаболізм сітківки ока, (вітаміни групи В, А і Е). Призначається електрофорез. При розвитку серйозних ускладнень призначається оперативне лікування: вітректомія, лазерна коагуляція сітківки.
Яку діагностику проходити при ретиніті
Першими ознаками хвороби є зниження якості зору. Необхідно звернутися до офтальмолога для подальшої діагностики. Лікар призначає ряд досліджень:
- офтальмоскопія;
- візометрія;
- визначення полів зору;
- комп'ютерна периметрія;
- діафаноскопія;
- біомікроскопія очного дна;
- флюоресцентна ангіографія очного дна;
- оптична когерентна томографія;
- електроретінографія;
- бакпосеви;
- імуноферментний аналіз;
- ПЛР-діагностика інфекцій;
- імунологічні проби.
За потреби призначаються консультації фахівців: інфекціоніста, ендокринолога, ревматолога, венеролога, фтизіатра.
Наслідки ретиніту
За відсутності лікування настає необоротне погіршення зору. Є ризик відшарування сітківки ока, крововиливу в склоподібне тіло.
