Ендофтальміт — це гострий запальний процес внутрішньої оболонки очного яблука, що призводить до скупчення гнійного ексудату. У склоподібному тілі формується абсцес. Захворювання розвивається стрімко, пацієнту в такому стані потрібна екстрена медична допомога. Ендофтальміт виникає внаслідок потрапляння в склоподібне тіло або внутрішні оболонки ока інфекцій, після травми або оперативного лікування. Збудниками запального процесу є патогенні мікроорганізми (стафілококи, синьогнійна паличка, пневмококи, стрептококи і т.д.).
Як лікувати ендофтальміт
Лікування ендофтальміту здійснюється в стаціонарних умовах. Використовується медикаментозне або хірургічне лікування в залежності від ступеня розвитку хвороби. Призначається антибактеріальна терапія широкого спектра, протизапальні та протигрибкові препарати, детоксикація, загальнозміцнюючі препарати, ферментна терапія. Для якнайшвидшого позитивного ефекту вводити ліки рекомендується внутрішньовенно, внутрішньом'язово, субкон'юнктивально, ретробульбарно і парабульбарно. Також використовуються очні краплі і мазі. При недостатньому ефекті медикаментозної терапії з'являється необхідність оперативного усунення проблеми. Для цього частково або повністю видаляється склоподібне тіло, імовірна енуклеація очного яблука. Після операції пацієнту призначається курс антибіотиків.
Яку діагностику проходити при ендофтальміті
Симптомами захворювання є болі в оці, набряк, втрата гостроти зору. Хвороба розвивається в легкій, середній і важкій формі. При перших ознаках проблеми необхідно звернутися до офтальмолога. Спеціаліст проводить комплексну діагностику органів зору, яка складається з наступних елементів:
- візометрія;
- дослідження полів зору;
- біомікроскопія;
- діафаноскопія;
- офтальмоскопія;
- визначення тиску всередині ока;
- УЗД;
- ЕФД.
Наслідки ендофтальміту
Захворювання вимагає негайної медичної допомоги, в іншому випадку можливі серйозні ускладнення:
- панофтальміт;
- втрата зору;
- анатомічна загибель ока;
- хірургічне видалення очного яблука.