Косоокість (стробізм) - порушення злагодженості роботи м'язів, що відповідають за рухливість очних яблук. Виявляється нездатністю фокусуватися однією предметі одночасно: одне око дивиться на предмет, інше убік. Зазвичай, призводить до розладу бінокулярного зору.
Існує два види стробізму:
- співдружнє;
- паралітичне.
Перше найчастіше виникає в ранньому віці через вірусні хвороби, травми головного мозку, психічні розлади.
Друге - результат парезу лише одного або декількох окорухових м'язів.
Буває вродженим та набутим.
Будь-яка косоокість, як правило, супроводжується короткозорістю або далекозорістю.
Як лікувати косоокість
Лікування слід розпочати невідкладно, оскільки захворювання саме собою проходить. І почати потрібно з візиту до лікаря-офтальмолога/окулісту. Після огляду та визначення виду, ступеня косоокості лікар призначить лікування.
Для початку, лікувальні заходи спрямовують на усунення супутніх порушень – короткозорість, далекозорість. Виконується це шляхом носіння оптики, що коригує, до зникнення симптомів.
Додатково прописуються вправи, які допомагають зміцнити м'язи, покращити їхню еластичність і рухливість, а також підвищити гостроту зору.
За відсутності результатів проведеного лікування призначається оперативне втручання. Аналогічне лікування призначається при паралітичній косоокості.
Яку діагностику проходити при косоокості
Діагностика захворювання полягає в огляді лікарем-офтальмологом хворого та проведення наступних заходів:
- визначення гостроти зору за допомогою таблиці Сівцева (складається із набору друкованих символів різного розміру);
- визначення кута косоокості;
- оцінки співдружності роботи очей за допомогою дзеркал;
- дослідження рухливості очних яблук у всіх напрямках.
За наявності паралітичної косоокості пацієнт додатково проходить огляд у невролога. Це саме стосується вікових пацієнтів.
Наслідки косоокості
За відсутності лікування розвиваються психічні розлади у дітей через труднощі соціалізації, ускладнюється розумовий розвиток і розвивається ембліопатія — різке падіння гостроти зору в оці, що косить, через брак рухового навантаження.