Далекозорість - захворювання, за якого погіршена видимість розташованих поблизу предметів. Виникає внаслідок порушення рефракції очей, що зумовлює фокусування зображень поза сітківкою.
Причини появи:
- зменшена передньо-задня вісь (ПЗО) очного яблука;
- порушення акомодації кришталика, нездатність до правильної зміни кривизни;
- афакія - відсутність (вроджена або набута) кришталика внаслідок отримання травми або видалення катаракти.
Як лікувати далекозорість
Консервативні методи лікування: корекція зору за допомогою окулярів, контактних лінз із мінеральних або органічних компонентів, апаратна терапія приладами Синоптофор, Амбліокор, Амбліотренер, «Струмочок», лазеро- та магнітотерапія, масаж шийно-комірцевої зони, курси приймання біологічних добавок і вітамінів.
Основний хірургічний метод лікування - лазерна корекція. Вона дає змогу змінити аномальну форму рогівки шляхом видалення шару очних тканин для виправлення напрямку заломлення світла. Методики корекції: фоторефракційна кератектомія, LASEK, LASIK, intraLASIK, EPI-LASIK, Super LASIK.
Альтернативні методи хірургічної терапії:
- ленсектомія;
- термокератокоагуляція;
- кератопластика;
- лазерна термокератопластика.
Яку діагностику проходити в разі далекозорості
Офтальмолог (окуліст) перевіряє гостроту зору за таблицею Сівцева й оглядає очне дно. Для підбору окулярів проводить візометрію (вставляє лінзи в оправу і фіксує дані пацієнта). Залежно від характеру і тяжкості захворювання призначають:
- периметрію;
- скіаскопію;
- УЗД ока;
- рефрактометрію;
- ехобіометрію;
- офтальмоскопію;
- гоніоскопію;
- тонометрію.
Наслідки далекозорості
Систематичне перенапруження очних м'язів, що супроводжується головним болем, зоровою перевтомою, сльозотечею, болем при погляді на яскраве світло. При захворюванні розвивається амбліопія (погіршення гостроти зору) та акомодаційна косоокість.
У разі виявлення симптомів необхідно звернутися до лікаря-офтальмолога.