Гіпервентиляційний синдром - патологічна зміна, що призводить до підвищення вентиляції альвеол, при цьому різко зменшується тиск вуглекислого газу. Протікає нападами, дихання пришвидшується, відбуваються збої у соматичній системі. Газовий обмін у крові та тканинах уповільнюється. Настає гіпоксія організму, страждають на внутрішні органи. Насамперед порушується функціональність головного мозку. Причиною гіпервентиляційного синдрому визначають збої у психічній системі.
Як лікувати гіпервентиляційний синдром
Симптоми захворювання проявляються внаслідок сильного стресу, важких фізичних навантажень. Медичну допомогу надають невропатологи. Психотерапія допомагає позбутися негативного емоційного стану, переживань, страхів. Корекцію дихальних процесів проводять, використовуючи спеціальні гімнастичні вправи. Фізіотерапевтичний ефект досягається після ванних процедур, плавання в басейні. Активність дихальної системи зменшується після масажу м'язів. Медикаменти з вмістом кальцію, магнію сприятливо впливають на метаболічну функцію. Також призначають препарати, що заспокоюють нервову систему.
Яку діагностику проходити за гіпервентиляційного синдрому
Щоб диференціювати гіпервентиляційний синдром з іншими небезпечними станами, проводять різні види діагностики:
- електрокардіографію;
- електроенцефалографію;
- спірометрію;
- магнітно-резонансну томографію.
Проводять дослідження крові для визначення рівня парціального тиску.
Наслідки гіпервентиляційного синдрому
Якщо лікування проводилося своєчасно, то функціональні функції головного мозку відновлюються. У випадках запущеного захворювання розвивається небезпека омертвіння клітин головного мозку, що призводить до порушень психічної діяльності.
