Баланопостит - це захворювання запального характеру в області головки статевого органу та крайньої плоті. Серед характерних ознак хворобливі відчуття та свербіж, набряклість тканин, почервоніння, гнійні виділення, фімоз. Захворювання має переважно інфекційний характер, викликане бактеріями, вірусами, грибами. Однак зустрічаються алергічні та токсичні різновиди баланопоститу. Чинники, що впливають розвиток хвороби:
- нехтування санітарно-гігієнічними нормами;
- цукровий діабет;
- патології, що спричиняють затримку рідини в організмі;
- хімічні подразники.
Як лікувати баланопостит
Лікування засноване на усуненні причин патології. Серед різновидів хвороби розрізняють:
- простий;
- кандидозний грибковий;
- цирцинарний;
- ерозивно-гангренозний;
- аеробний;
- фолікулярний;
- хламідійний;
- гострий гнійний;
- виразковий;
- травматичний;
- адгезивний;
- хронічний;
- алергічний;
- неспецифічний;
- ірритальний.
Під час проходження курсу терапії необхідно застосовувати бар'єрні методи контрацепції для захисту від поширення інфекції. Найчастіше застосовується медикаментозна терапія, антисептичні мазі та креми, антибіотики, протигрибкові препарати. У деяких випадках проводиться циркумцизія, видалення некрозних уражень.
Яку діагностику проходити при баланопоститі
Діагностикою захворювання займається уролог чи андролог. Крім візуального огляду та збору анамнезу, призначається ряд лабораторних тестів:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- дослідження крові на цукор;
- клінічний аналіз сечі;
- аналіз на ПЛР;
- дослідження на ВІЛ, сифіліс;
- бакпосів;
- уретроскопія при ураженні сечовивідних шляхів.
Наслідки баланопоститу
Відсутність лікування негативно впливає на перебіг хвороби. Деякі форми баланопоститу призводять до серйозних ускладнень:
- рубцевого фімозу;
- парафімозу;
- уретриту;
- зниження чутливості головки члена;
- лімфагеніту;
- гангрені;
- труднощам із сечовипусканням;
- еректильної дисфункції;
- злоякісним утворенням.
