Парапроктит відноситься до хірургічних захворювань. Гнійний запальний процес, що розвивається навколо прямої кишки, лікується лише хірургічним шляхом. Погана гігієна анальної області, різні травмуючі дії в області ануса, геморой, тріщини прямої кишки, хронічні інфекції в органах малого тазу та кишечнику призводять до парапроктиту. При гострому парапроктиті, як при будь-якому гострому гнійному процесі, виникає лихоманка, сильний біль у ділянці гнійника, що іррадіює у промежину. У прямої кишки виникає різка болючість і ущільнення, далі може виникнути затримка випорожнень, розлад сечовипускання. Такий стан потребує термінового звернення до хірурга.
Як лікувати парапроктит
Допомогти може лише хірург (проктолог). В умовах стаціонару під перидуральною анестезією, а іноді й під загальним наркозом лікар виконує мале хірургічне втручання – розтин абсцесу. Якщо у пацієнта парапроктит у хронічній формі (розвивається у багатьох пацієнтів після гострого процесу) та сформувався свищ між прямою кишкою та абсцедуючою порожниною, проводиться ширше втручання – висічення свища, що дозволяє усунути ризик виникнення нового абсцесу. Після хірургії проводяться перев'язки та антибактеріальна терапія. Реабілітаційний період триває від 2 до 3 тижнів, на період загоєння призначається дієта.
Яку діагностику проходити при парапроктиті
Діагноз встановлює лікар-хірург, проктолог, коли проводить пальцеве обстеження прямої кишки.
Наслідки парапроктиту
Без звернення до хірурга та усунення абсцесу розвиваються важкі ускладнення: гнійне розплавлення стінок сусідніх органів (прямої кишки, уретри, піхви), а також проникнення інфекції в порожнину малого тазу з розвитком перитоніту.
