Кіфозом називають надмірне вигинання хребта, яке найчастіше виникає в грудному його відділі, що має вигляд сутулості або навіть горба. Кіфоз може бути вродженим, генетично зумовленим, набутим. До них належать:
- осанковий кіфоз (результат поганої постави);
- посттравматичний кіфоз (результат травми хребта);
- післяопераційний кіфоз (результат невдалої операції та поганої післяопераційної реабілітації);
- дегенеративний кіфоз (результат вікових змін у хребцях);
- хвороба Шейермана (результат патологічної деформації хребців у грудному відділі).
Кіфоз спричиняє неприємні симптоми:
- хронічний біль у спині;
- спазм м'язів спини;
- оніміння ніг унаслідок здавлювання нервових корінців деформованими хребцями;
- порушення функцій легень шлунка через зміну їхнього положення.
Як лікувати кіфоз
З кіфозом слід звертатися до лікаря-ортопеда. Саме він вирішить, як краще позбутися кіфозу. Як правило, призначається комплексна консервативна терапія:
- лікувальна гімнастика та фізкультура;
- носіння ортезів (корсетів);
- фізіотерапія (масаж, мануальна терапія, витягування);
- фармтерапія (усунення болю і зміцнення кісток і хрящів).
У разі вродженої патології, яку неможливо вилікувати перерахованими вище засобами, виражених неврологічних порушень, наполегливого больового синдрому, іноді на прохання пацієнта, який бажає позбутися неестетичного горба, проводиться хірургія хребта з подальшою тривалою реабілітацією.
Яку діагностику проводити в разі кіфозу
Ортопед призначає при кіфозі рентгенологічне дослідження хребта. Для уточнення всіх патологічних процесів, пов'язаних з кіфозом, показано КТ або МРТ хребта.
Наслідки кіфозу
Залишений поза увагою кіфоз приносить не тільки фізичні страждання і обмеження, а й психологічні, часто знижуючи якість особистого і соціального життя через знижену через присутність горба самооцінку.
