Депресія являє собою порушення психічного стану, що супроводжується зміною когнітивних функцій і психо-емоційного стану.
Симптоматично патологія проявляється:
- зниженням настрою (втрата віри в хороше майбутнє, туга, розчарування в собі, оточуючих людях і ситуації);
- низькою самооцінкою, самозвинуваченням, тривогою;
- гальмуванням розумової активності (нездатність планування справ, погіршення сприйняття інформації, її обробки та запам'ятовування);
- зменшення рухової діяльності.
Вираженість депресії збільшується в ранковий час, а в другій половині дня настрій дещо покращується. Пацієнти відзначають «важкість» думок, відсутність можливості формулювати складні речення. Також спостерігається неповороткість і скутість рухів.
Як лікувати депресію
Лікуванням патології займається психіатр і психотерапевт. Амбулаторне лікування допускається за легкого ступеня, наприклад, післяпологової депресії. Що стосується важчих психічних розладів, потрібна госпіталізація.
План терапії складається індивідуально з урахуванням виду, тяжкості стану і наявності супутньої патології. Психотерапія - ефективний метод, за допомогою якого нормалізується психо-емоційна рівновага.
З медикаментозних засобів призначають стимулювальні антидепресанти або седативні засоби. Ефект варто очікувати не раніше 2-3 тижнів від початку прийому ліків. Тривалість курсу становить кілька місяців.
Також застосовується гіпноз, голковколювання, масаж, ЛФК і санаторно-курортне лікування. У випадках, коли не вдається повністю усунути психічний розлад, медикаментозне лікування і психотерапія проводяться для досягнення стійкої компенсації.
Яку діагностику проходити в разі депресії
Діагностика полягає в аналізі скарг пацієнта, особливостей розвитку та перебігу патології, проведенні спеціальних психологічних тестів для встановлення рівня депресії.
У разі підозри на наявність соматичних захворювань потрібна консультація вузьких фахівців (кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, ревматолога).
Наслідки депресії
У разі прогресії психічного розладу спостерігається порушення травної функції (запори), мідріаз, тахікардія, менструальна дисфункція, імпотенція, безпліддя, зниження ваги, а також больові відчуття в животі, суглобах і серцевій ділянці.
