Рак піхви - це злоякісне захворювання, що вражає слизову оболонку і глибокі шари піхви. Рання діагностика захворювання проводиться за допомогою профілактичного гінекологічного огляду і цитологічного аналізу мазків.
У більшості випадків рак виявляється на пізніх стадіях, так як на початку раку симптоми відсутні. Отже, проявами раку піхви є наявність:
- дискомфорт, свербіж в області зовнішніх репродуктивних органів;
- слизові, гнійні виділення;
- міжменструальні кровотечі;
- кров'яні виділення після інтимної близькості;
- біль в області лобка з поширенням на промежину і поперекову область;
- біль під час і після статевого акту.
Як лікувати рак піхви
Тактику лікування визначає лікар-онколог з урахуванням стадії злоякісного процесу і тяжкості супутньої патології. Основним методом лікування є хірургічне втручання, обсяг якого визначається після інструментальної діагностики.
Таким чином, проводиться електроексцизія, вагін- або гістеректомія. Також ефективна лазеротерапія і кріодеструкція злоякісного вогнища. Хіміотерапевтичні препарати застосовуються місцево у вигляді аплікацій. Також застосовується фотодинамічна терапія, а при відсутності результатів застосовується опромінення.
У разі більш запущеного ракового процесу проводиться екстирпація матки з придатками, лімфатичними вузлами і навколишніми тканинами. Якщо пухлина неоперабельна, проводиться променева і хіміотерапія з метою пригнічення росту новоутворення і запобігання метастазування.
Яку діагностику пройти при раку піхви
Діагностикою гінекологічної патології займається лікар-гінеколог, але після інструментального виявлення пухлини пацієнтку направляють до онколога.
Діагностика включає:
- колоноскопія;
- цитологічний аналіз мазків;
- гістологічне дослідження біопсії;
- діагностичне вишкрібання;
- УЗД органів малого тазу;
- рентгенографія легенів, мамографія;
- томографія органів малого тазу;
- урографія, цистоскопія;
- ректороманоскопія.
Наслідки раку піхви
Прогресування раку призводить до таких ускладнень, як віддалене метастазування, ураження лімфатичних вузлів, дисфункція кишечника, сечовидільної системи, втрата ваги, гіпертермія і погіршення загального стану.
