Лімфаденіт — це збільшення лімфатичних вузлів через розвиток у них запальних процесів. Лімфаденіт поділяють на:
- специфічний — викликаний патогенною мікрофлорою;
- неспецифічний — викликаний умовно-патогенною мікрофлорою.
Запалення лімфатичних вузлів має гострий або хронічний характер. Гостра форма має катаральну, гіперпластичну та гнійну форми. При розвитку захворювання збільшується один чи кілька лімфовузлів. Часто супроводжується запаленням лімфатичних судин та капілярів (лімфангітом).
Як лікувати лімфаденіт
Терапія, що застосовується, безпосередньо залежить від типу хвороби. Лімфаденіт гострої форми на початковому етапі лікують консервативними методами. Призначається антибактеріальна терапія, фізіотерапія, вітамінотерапія. При утворенні гнійного абсцесу видалення проводиться хірургічно. Специфічні форми потребують лікування основного захворювання. Хронічна форма лімфаденіту також потребує усунення первинного захворювання, антибіотиків, фізіотерапії.
Яку діагностику проходити при лімфаденіті
У разі збільшення лімфовузлів рекомендується звернутися до фахівця для визначення причин патології. Лікар проводить первинний огляд пацієнта, збирає анамнез. Важливо визначити першоджерело зараження лімфатичної системи. Призначається низка лабораторних досліджень, що дозволяють визначити причину запалення.
Для виключення лейкозів, системних захворювань, метастазів при злоякісних пухлинах застосовується біопсія. Додатково використовуються УЗД лімфатичних судин, комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія інфікованих ділянок, лімфосцинтиграфія, рентген із контрастом.
Наслідки лімфаденіту
За відсутності своєчасних заходів при лімфаденіті розвиваються ускладнення:
- порушення нормального відтоку лімфи;
- набряк м'яких тканин; закупорка лімфатичних шляхів;
- поширення інфекційного запального процесу по всьому організму; розвиток сепсису;
- утворення лімфатичних нориць.
