Неврит слухового нерва – основна причина втрати слуху у людини. Більш точно патологію називають «нейросенсорна приглухуватість», оскільки захворювання пов'язане не із запаленням кохлеарного нерва, а з ураженням структур внутрішнього вуха та головного мозку, які забезпечують звукосприйняття. Нейросенсорна приглухуватість буває вродженою та набутою, відповідно, виникає у будь-якому віці, частіше з одного боку. Набута нейросенсорна приглухуватість найчастіше розвивається внаслідок інфекційних захворювань, прийому деяких ліків, інсульту, черепно-мозкових травм. Крім зниження слуху, аж до його повної відсутності, проявляється постійним шумом у вухах, іноді запамороченням та порушенням координації.
Як лікувати неврит слухового нерва
При раптовому різкому погіршенні слуху, що супроводжується шумом у вухах, слід звернутися до отоларинголога. Можливо, вас госпіталізують для інтенсивного комплексного медикаментозного лікування та порятунку слухової функції. Терапія включає препарати, які впливають на нервові клітини головного мозку, їх кровопостачання та внутрішньовенні вливання. Крім того, застосовується фізіотерапія (акупунктура, електростимуляція, електрофорез ліків та інші методи).
При неефективності консервативного лікування та вродженої приглухуватості застосовується:
- корекція слуху за допомогою різних слухових апаратів, підібраних аудіологом;
- кохлеарна імплантація - розміщення в області внутрішнього вуха електронного високотехнологічного пристрою (протезу);
- хірургія внутрішнього вуха та радіохірургія головного мозку.
Яку діагностику проходити при невриті слухового нерва
Лікар зазвичай проводить комплексну інструментальну перевірку слуху, що включає аудіометрію, огляд вуха за допомогою отоскопу, тестування вестибулярної функції, призначає КТ та МРТ голови. Проводяться консультації вузьких спеціалістів: аудіолога, отоневролога, невролога, вестибулолога.
Наслідки невриту слухового нерва
Без своєчасного звернення до отоларинголога та лікування нейросенсорна приглухуватість дуже швидко прогресує і призводить до повної незворотної втрати слуху. При запізнілій кохлеарній імплантації у дітей із вродженою патологією результат буде гіршим, буде потрібна більш тривала слухова реабілітація.
