Ларингіт – це запальний процес у слизовій оболонці гортані, який часто охоплює її підслизовий шар та внутрішні м'язи. Ця недуга зазвичай розглядається як симптом простудних та інфекційних (ГРВІ, кір, скарлатина) захворювань.
Поява ларингіту супроводжується раптовою захриплістю, відчуттям сухості та печіння у горлі. Кашель спочатку сухий, потім - із виділенням мокротиння. Можливі порушення голоси різного ступеня виразності. Трапляються випадки утруднення дихання внаслідок скупчення слизово-гнійних відкладень та припухлості слизової оболонки. Під час огляду вона виглядає червоною та набрякою.
У разі виникнення таких симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою до лікаря-оториноларингологу.
Як лікувати ларингіт
Основна мета терапії при ларингіті - усунення запалення, нормалізація дихальної та голосової функцій, попередження тривалого перебігу недуги.
Лікування ларингіту включає такі заходи:
- постільний режим, легка дієта без гострих та гарячих страв, повний спокій, зниження голосових навантажень;
- застосування аерозольних протизапальних та антимікробних препаратів, емульсій глюкокортикоїдів;
- прийом антигістамінних та нестероїдних протизапальних препаратів, лікарських засобів, що розріджують мокротиння;
- фізіотерапія: інгаляції (парові, лужні, масляні, з трав'яними настоями), фонофорез, лазеротерапія;
- сеанси фонопедії із залученням логопеда (при порушенні голосу);
- кисневі інгаляції (при ускладненому ларингіті);
- оперативне втручання (трахеотомія) - у ситуаціях зі стенозом гортані 2-3 ступеня.
Яку діагностику проходити ларингіті
Обстеження пацієнта при підозрі на ларингіт включає:
- вивчення скарг хворого та збір анамнестичних відомостей;
- фізикальний огляд, аускультацію та пальпацію передньої поверхні шиї;
- лабораторні тести - клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні тести крові;
- мікробіологічну, гістологічну, мікологічну експертизу виділень із гортані;
- ларингоскопію.
Для уточнення причин розвитку запалення показано консультацію терапевта, а за підозри на розвиток флегмони — хірурга.
Наслідки ларингіту
За відсутності кваліфікованої медичної допомоги існує ризик виникнення на фоні ларингіту ангіни, стенозу з наступною асфіксією. При тривалому перебігу можливе утворення абсцесів та флегмон у ураженій ділянці.
