Отомікоз — це грибкове захворювання, викликане розмноженням спор цвілевих грибів на зовнішніх стінках слухового проходу та барабанної перетинки. Хвороба вражає як одне, так і обидва вуха людини. Провокують розвиток отомікозу підвищена вологість та сприятливе середовище у вушному проході. Розрізняють гостру та хронічну форми захворювання. По локалізації проблеми виділяють отомікоз зовнішнього вуха, мікотичний отит середнього вуха, грибкове запалення барабанної перетинки, післяопераційний отомікоз. Захворювання супроводжується погіршенням слуху, болем, шумом у вухах.
Як лікувати отомікоз
Лікуванням займається лікар-отоларинголог. Пацієнту призначають протигрибкові препарати з урахуванням локалізації запалення. При зовнішньому отомікозі використовується місцева медикаментозна терапія, примочки, розчини, мазі. При глибшому ураженні слухового каналу до місцевого лікування додається загальне. Можливе використання знеболювальних препаратів, вітамінів, загальнозміцнювальних засобів.
Яку діагностику проходити при отомікозі
Первинний діагноз будується на клінічній картині та первинному огляді пацієнта. При отомікозі характерні легкий або сильний свербіж у вухах, відчуття закладеності вуха, зниження якості слуху, аутофонія, хворобливі відчуття, характерні виділення зі слухового проходу, почервоніння, набряклість у місці зараження. При підозрі на отомікоз ЛОР проводить огляд вушної раковини та слухового каналу, бере мазок для досліджень. Під мікроскопом виявляються суперечки та міцелії, а посів дає можливість визначити вид грибка. Додатково призначається отоскопія, аудіометрія (вимір гостроти слуху), акустична імпедансометрія та інші дослідження якості слуху.
Наслідки отомікозу
При призначенні адекватного лікування прогноз захворювання є сприятливим. Але є ймовірність рецидивів хвороби, особливо при ослабленому імунітеті, після перенесених запальних ЛОР-захворювань, при неправильній гігієні слухового проходу.
