Перихондрит - це запалення перихондрії (перихондрії) - сполучнотканинної оболонки, що покриває хрящ зростаючої кістки. Розрізняють первинний (в результаті травми) і вторинний (як наслідок інфекції) перихондрит. У плані, звичайно, перихондрит може бути гострим і хронічним, за ступенем тяжкості - асептичним (скупчення виділень) і гнійним (скупчення гнійного ексудату).
Клінічно патологія проявляється у вигляді болю і набряклості в ураженій області. У разі інфікування і розвитку гнійного процесу можливе утворення свища з розплавленням епітеліальної тканини. Точний діагноз ставиться на підставі фізикального огляду і результатів ряду діагностичних досліджень.
Як лікувати перихондрит
Терапевтична тактика розробляється з урахуванням ураженої ділянки, тяжкості перебігу патології та її стадій. Перихондрит реберних хрящів вимагає хірургічного лікування. Як правило, проводиться резекція ураженої сполучної оболонки. Коли запальний процес переходить на кістку, її частина (2-3 см) видаляється.
При діагностуванні перихондриту на тлі синдрому Тітце схема лікування наступна:
- курс нестероїдних протизапальних засобів;
- при вираженому больовому синдромі – гідрокортизонові блокади;
- хірургічне видалення хряща.
При запальному процесі в зовнішньому вусі план терапії включає:
- аплікації на основі борної кислоти;
- прийом знеболюючих препаратів і антибактеріальних;
- при гнійному скупченні – розтин абсцесу, видалення грануляцій;
- введення тампонів з йодовмісними препаратами;
- фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, УВЧ).
Лікування патології в домашніх умовах протипоказано.
Яку діагностику пройти при перихондриті
Діагноз ставиться на підставі фізикального огляду, збору анамнезу і вивчення скарг пацієнта. Крім того, проводиться ряд діагностичних заходів: магнітно-резонансна томографія ураженої ділянки, загальний і розгорнутий аналізи крові, рентгенологічне дослідження, пункція з подальшою біопсією, ларингоскопія (при патології надхрящніков гортані), просвічування при запаленні зовнішнього вуха.
Наслідки перихондриту
Найбільш часті ускладнення при гортанному перихондриті. Відсутність лікування підвищує ризик летального результату. Гортанний перихондрит провокує: розвиток пневмонії, інфекційне ураження кровоносної системи.
