Ангіна є запальним процесом інфекційного походження, при якому найчастіше уражаються піднебінні мигдалики, але не виключено поширення на інші лімфоїдні структури глоткового кільця.
Клінічна картина включає такі симптоми:
- лихоманка (37-39 градусів залежно від форми хвороби);
- озноб;
- болючі відчуття при ковтанні;
- збільшення близько розташованих лімфовузлів.
Погіршення стану відбувається швидко, особливо при фолікулярній ангіні, коли додатково турбує біль у суглобах, м'язах та серцевій ділянці. Без лікування збільшується ризик ускладнень у вигляді формування локального абсцесу або ниркового ураження (гломерулонефриту).
Як лікувати ангіну
У більшості випадків причиною захворювання доводиться стрептокок, проте не виключена роль пневмокока і стафілокока. На підставі цього лікування передбачає застосування антибактеріальних засобів, що впливають на перелічені інфекційні збудники.
Крім того, необхідно призначення жарознижувальних, антигістамінних засобів, місцевих антисептиків у формі розчинів або таблеток для розсмоктування. Дози та тривалість прийому лікарських препаратів встановлює отоларинголог із урахуванням результатів обстеження.
Крім цього необхідна щадна дієта та рясне питво. У важких випадках потрібна госпіталізація.
Яку діагностику проходити при ангіні
Діагностикою займається отоларинголог, за наслідками якої визначає лікувальну тактику. Діагноз встановлюється шляхом проведення фарингоскопії та бактеріологічного дослідження матеріалу з мигдаликів.
При катаральній формі виявляється гіперемія глотки та м'якого піднебіння. У разі лакунарного типу – набряк, інфільтрація тканин мигдалика на гіперемованому тлі. Також є гнійний наліт у вигляді плівки, який легко видаляється, не викликає кровоточивості і не поширюється за межі мигдаликів.
Що стосується фолікулярної форми, то тут візуалізуються дрібні біло-жовтого відтінку фолікули, а при некротичній - щільний сірий наліт, при видаленні якого спостерігається кровоточивість.
Наслідки ангіни
У разі неправильно підібраного лікування розвиваються ранні ускладнення, такі як отит, запалення лімфовузлів, абсцес та синусити. Що стосується віддалених ускладнень, то акцентувати увагу слід на ренальному, суглобовому та кардіальному ураженні (гломерулонефрит, ревматизм).
