Євстахіїт — це запальний процес слизових оболонок середнього вуха. Хвороба має гостру та хронічну форму. Причина запалення — порушення функцій євстахієвої труби. Набряклість, викликана запаленням, погіршує прохідність труби, порушує вентиляцію барабанної перетинки. Захворювання розвивається при інфікуванні під час ГРВІ, передній або задній тампонаді, при хронічних хворобах порожнини носа та приносових пазух, викривленні носової перегородки, пухлини носоглотки, при перепадах атмосферного тиску.
Як лікувати євстахіїт
Лікування євстахіїту починається з усунення причин захворювання. Займається цим отоларинголог. Комплекс терапевтичних заходів підбирається індивідуально. Сюди входить медикаментозне лікування, фізіотерапія чи хірургічні втручання. Застосовується антибактеріальна терапія для усунення запалення, судинозвужувальні препарати, системні антигістамінні ліки.
Хірургічним шляхом усуваються новоутворення, аденоїди, можлива тонзилектомія, резекція нижньої носової раковини, корекція носової перегородки. Серед фізіотерапевтичних методів використовується пневматичний масаж барабанної перетинки, мікрохвильова терапія, лазеротерапія, УФО, ультрависокочастотна терапія, електростимуляція, магнітотерапія.
Яку діагностику проходити при євстахіїті
Для діагностики захворювання необхідно звернутися до ЛОРа. Лікар аналізує симптоматику, проводить огляд зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки пацієнта. Клінічними ознаками захворювання є:
- одностороння або двостороння закладеність вуха;
- шум в вухах;
- автофонія;
- відчуття перетікання рідини під час руху голови;
- проблеми зі слухом;
- біль, відчуття тиску у вусі.
При низькій чутності виконується аудіометрія, діагностика слуху камертоном, акустична імпендансометрія, визначається прохідність євстахієвої труби.
Наслідки євстахіїту
Відсутність адекватних заходів при хворобі у гострій формі загрожує розвитком хронічної патології, погіршенням слуху, приглухуватістю. Тривалий перебіг хронічної форми без терапії веде до розвитку адгезивного отиту, утворення сполучних спайок. Це у свою чергу зменшує прохідність слухової труби та рухливість слухових кісточок.
