Лікарі називають запалення придатків (яєчників та маткових труб) аднекситом. Хвороба поширена серед жінок, тому що інфекція легко проникає у фалопієві труби під час статевого акту та під час багатьох гінекологічних маніпуляцій, легко переходить у хронічну форму. Часто причиною аднекситу стає збудники венеричних хвороб. Гострий та хронічний аднексит, односторонній та двосторонній, у період загострення, як правило, після охолодження, проявляється такими ознаками:
- сильними болями внизу живота і в малому тазі, що іррадіюють у поперек та криж;
- підвищенням температури тіла, нудотою та блюванням;
- патологічними виділеннями з піхви;
- збоєм циклу, збільшенням менструальних виділень.
Такий стан вимагає термінового звернення до лікаря, щоб уникнути тяжких наслідків.
Як лікувати аднексит
Лікування аднекситу проводиться у гінекологічному відділенні. Основний метод лікування – курс антибіотиків широкого спектру (сім-десять днів). Загальний стан полегшується внутрішньовенним запровадженням рідини, протизапальними нестероїдними засобами, постільним режимом. Хронічний аднексит лікують інакше: призначають розсмоктуючу, імуно-, вітамінотерапію, фізіопроцедури.
Яку діагностику проходити при аднекситі
Крім гінекологічного огляду та стандартних аналізів крові та сечі, лікар бере мазок з піхви на інфекції для визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Візуалізація придатків здійснюється за допомогою УЗД органів малого тазу, у неясних випадках – лапароскопії (огляд черевної порожнини за допомогою лапароскопа).
Наслідки аднекситу
Недолічений гострий аднексит призводить до гнійного абсцесу та перитоніту в малому тазі. Хронічний аднексит також потрібно лікувати через потенційні ускладнення:
- трубної безплідності внаслідок непрохідності маткових труб;
- утворення спайок у малому тазі з ушкодженням сусідніх органів (сечового міхура та прямої кишки);
- позаматкової вагітності
