Сомнамбулізм – це розлад третьої фази повільного сну. У народі патологію називають лунатизмом. Виникає під час зміни фази повільного сну на фазу швидкого сну, коли сон найглибший.
Причинами відхилення називають перенапруження нервової системи, можливий розвиток або прогресування епілепсії, період активного росту людини, тому синдром частіше зустрічається у дітей і підлітків.
Але зустрічаються і випадки сомнамбулізму у дорослих, причому серед чоловіків в рази частіше, ніж серед жінок. В цьому випадку ймовірною причиною буде стрес або наявність епілепсії.
Характерним для стресового сомнамбулізму є лунатизм з відкритими очима, нормальна фіксація положення тіла і здатність розбудити сновидця. Якщо синдром є симптомом епілепсії, хворого неможливо розбудити.
Як лікувати сомнамбулізм
Лікування синдрому починається з консультації психіатра і невролога. Якщо ніяких ускладнень не виявлено, лікування полягає тільки в прийомі заспокійливих препаратів, створенні антистресової атмосфери.
Якщо лунатизм виникає внаслідок неврозів, епілепсії та інших захворювань, проводиться медикаментозне лікування, спрямоване на відновлення нервової системи, збільшення фази швидкого сну.
У дітей і підлітків стан не потребує лікування, так як проходить самостійно.
Якщо людина, що блукає уві сні, отримав травму, необхідно прибрати всі небезпечні предмети. Також варто заховати ключі від дверей і машини, поставити на вікна ґрати.
У деяких випадках можна запобігти лунатизм, поставивши біля ліжка таз з холодною водою. Це розбудить сомнамбулістів і припинить його ходьбу.
Яку діагностику пройти при сомнамбулізмі
Після консультації психіатр або невролог визначить необхідність діагностики. При його виникненні проводиться комп'ютерна томографія, енцефалографія (дозволяє встановити наявність епілепсії).
Наслідки сомнамбулізму
Вони виражаються травмами під час нічних прогулянок, тому що у людини притупляється почуття небезпеки.
