Мігрень є періодичними нападами головного болю (цефалгії), які відрізняються своєю специфікою (вираженою інтенсивністю з неврологічною та вегетативною симптоматикою).
Запідозрити розвиток мігрені вдається на підставі таких клінічних проявів:
- головний біль давлячого, пульсуючого типу, що локалізується з одного боку голови;
- нудота;
- фотофобія;
- погіршення апетиту;
- період продроми проявляється зниженням концентраційної здатності, слабкістю.
Також спостерігаються інші симптоми, наприклад:
- при панічному типі мігрені з'являється тахікардія, почуття задухи, набряк обличчя;
- асоціативна форма проявляється неврологічним дефіцитом (порушення чутливості та рухової активності);
- для мігрені сну характерний напад цефалгії уві сні, вранці;
Катеменіальний тип проявляється передменструальною цефалгією, яка пов'язана зі зниженням естрогенів у крові.
Як лікувати мігрень
Тактику лікування визначає невролог з урахуванням результатів діагностики та ступеня вираженості мігрені. Лікування передбачає використання:
- нестероїдних протизапальних засобів;
- кодеїнсодержащих медикаментів;
- триптанів.
Препарати призначаються у таблетованій формі, у вигляді розчинів або назального спрею.
Яку діагностику проходити при мігрені
Невролог спочатку діагностики опитує скарги пацієнта, та особливості перебігу нападу інтенсивної цефалгії. Далі призначається проведення додаткового інструментального обстеження:
- електроенцефалографії;
- реоенцефалографії;
- магнітно-резонансної томографії головного мозку
Також невролог оцінює наявність та тяжкість неврологічної симптоматики. Найчастіше пацієнти пред'являють скарги на болючі відчуття в шиї та області потилиці. Це зумовлено натягом та болючістю перикраніальних м'язів.
Наслідки мігрені
Тривалий напад мігрені провокує розвиток таких ускладнень, як:
- мігренозний крововилив у головний мозок;
- мігренозний статус;
- епілептичний напад із переходом у статус;
- Хронічна гемікранія.
Також небезпечні неврологічні ознаки, що проявляються зміною тактильної, температурної чутливості та рухової активності. Загальмозкова симптоматика включає появу нудоти, запаморочення, світлобоязни та слабкості. Щоб уникнути розвитку тяжких ускладнень, необхідно своєчасно звертатися до лікаря.
