Хвороба Паркінсона є хронічне прогресуюче захворювання ЦНС дегенеративного характеру.
Симптомокомплекс хвороби представлений такими симптомами:
- посмикування (тремор). Він спостерігається у спокої, проте зустрічається постуральний та інтенційний тип;
- ригідність м'язів, особливо при тремтливій формі, коли з'являється асиметрія м'язового тонусу;
- гіпокінезія – діагностується шляхом визначення швидкості стиснення кулака. Візуально повільність рухів спостерігається у процесі чищення зубів, зав'язування шнурків. Також змінюються жести, міміка та пластичність рухів;
- порушення постуральної регуляції — менш специфічна ознака, що виявляється асиметрією рухів.
Крім основних симптомів виділяють дезадаптацію пацієнта, депресію, деменцію, дизартрію, дизуричні та диспепсичні розлади.
Як лікувати хворобу Паркінсона
Основа лікувальної тактики відрізняється на початковому та пізньому етапі захворювання. Все залежить від тривалості хвороби, швидкості прогресії та тяжкості супутньої патології.
При використанні медикаментозної корекції на початку захворювання призначаються препарати, що підвищують концентрацію дофаміну.
Леводопа застосовується на пізніх стадіях, у віці пацієнта після 70 років, починаючи з мінімального дозування. До показань для використання леводоми відноситься поява нових клінічних ознак, зниження ефективності засобів, що раніше приймалися.
Іноді проводиться хірургічне лікування.
Яку діагностику проходити при хворобі Паркінсона
Діагностика хвороби Паркінсона – завдання психіатра. Вона включає три послідовні етапи:
- розпізнавання паркінсонічного синдрому на підставі клінічної симптоматики;
- диференціювання між неврологічними захворюваннями;
- виділення типових для хвороби Паркінсона ознак (одностороння поразка на початковій стадії, тремор спокою, асиметрія симптомів, позитивний ефект від застосування леводопи, повільна прогресія).
З інструментальних методик призначається реоенцефалографія, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія (для виключення наявності додаткових новоутворень, крововиливів), ЕЕГ.
Наслідки хвороби Паркінсона
При прогресії захворювання без адекватного лікування пацієнт втрачає здатність обслуговувати свої потреби, стає прикутим до ліжка та потребує сторонньої допомоги, як з фізичного, так і когнітивного.
