Остеомієліт щелепи - інфекційне захворювання з розвитком запального процесу, при якому спостерігається ураження щелепної кістки з подальшим розвитком остеонекрозу.
Залежно від причин виникнення розрізняють гематогенний, травматичний та одонтогенний остеомієліт.
Характер запального процесу може бути підгострим, гострим та хронічним.
Причинами розвитку захворювання можуть бути карієс, пульпіт, перикоронарит, альвеоліт, кіста зуба, гнійний отит, тонзиліт, травматичні ушкодження щелепи.
Симптоми остеомієліту:
- болючість та рухливість зубів;
- набряклість та асиметричність особи;
- підвищення температури;
- збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
- абсцес;
- флегмони.
Як лікувати остеомієліт щелепи
Лікуванням остеомієліту щелеп займається стоматолог, лицьовий хірург, травматолог. Головним завданням лікування є боротьба з первинним осередком інфекції — проведення санації ротової порожнини, первинна хірургічна обробка ран, видалення уражених зубів, розтин абсцесу під окістами, флегмони. Медикаментозна терапія включає призначення антибактеріальних, антигістамінних, вітамінних, імуномоделюючих препаратів і анальгетиків. За потреби проводиться дезінтоксикаційна терапія, призначається проведення фізіотерапевтичних процедур.
Яку діагностику проходити при остеомієліті щелепи
Стоматолог встановлює діагноз після проведення огляду пацієнта та оцінки лабораторних та інструментальних методів дослідження.
Необхідні діагностичні процедури:
- клінічний та біохімічний аналіз крові;
- аналіз сечі;
- взяття мазків із вогнища запалення для проведення бакпосіву та диференціації збудника хвороби;
- рентгенологічне дослідження верхньої та нижньої щелепи;
- МР-діагностика.
Наслідки остеомієліту щелепи
Своєчасна консультація кваліфікованого фахівця виявить захворювання на ранній стадії розвитку та дозволить попередити виникнення гаймориту, тромбофлебіту вен особи, патологічного перелому нижньої щелепи.
