Серцева недостатність — захворювання, що виникає при погіршенні скорочувальної здатності серця, що полягає у забезпеченні нормального кровопостачання.
Гостра форма швидко розвивається, проявляється кардіогенним шоком, набряком легень, серцевою астмою, виникає через розрив стінок лівого шлуночка, інфаркту міокарда, недостатності мітрального та аортального клапанів.
Хронічна форма формується тривалий час, має ознаки у вигляді швидкої стомлюваності та задишки, розвивається внаслідок вад серця, артеріальної гіпертензії, тривалої анемії.
Як лікувати серцеву недостатність
При медикаментозній терапії використовуються:
- серцеві глікозиди — відновлюють скорочувальну здатність міокарда;
- сечогінні препарати - сприяють виведенню надлишку рідини і запобіганню набряків;
- бета-блокатори - знижують артеріальний тиск і зменшують частоту скорочень серця; >
- медикаменти для розширення судин.
Основний метод хірургічного лікування - кардіоміопластика, при якій уражений міокард зміцнюється або замінюється скелетним м'язом. Також проводиться імплантація в серці штучного лівого шлуночка та встановлення електрокардіостимуляторів.
Яку діагностику проходить при серцевій недостатності
Методи діагностики:
- огляд;
- аускультація (прослуховування) серцевих тонів;
- електрокардіографія - для виявлення аритмії, ознак ішемії (зменшення кровопостачання) та гіпертрофії;
- ехокардіографія - для визначення причини захворювання, оцінки роботи м'язів серця, виявлення ішемії, артеріальної гіпертензії пороків;
- рентген органів грудної клітки — дозволяє діагностувати кардіомегалію.
Наслідки серцевої недостатності
При правосторонній недостатності периферичні вени переповнюються кров'ю, яка потрапляє в печінку, що стає причиною її відтікання. Якщо вражений лівий бік тулуба, кров потрапляє у легені, викликаючи швидкий ритм серця, кашель, блідість шкіри. Вилікувати захворювання можливо лише за дотримання правил лікування, які призначив лікар-кардіолог.
