Рефлекторна симпатична дистрофія - це симптоматичний комплекс, що супроводжує порушення функцій кінцівок та аномальні процеси у шкірно-жирових шарах. Хворі, які страждають на цю патологію, скаржаться на сильний, пекучий біль у кінцівках (як правило, в руках), що посилюється при дотиках і впливі вологи. Часто погіршення стану провокують такі чинники, як зігрівання чи охолодження, надмірне хвилювання. Уражені кінцівки набрякають, порушується місцевий приплив крові, внаслідок чого шкірні покриви стають блідими.
Як лікувати рефлекторну симпатичну дистрофію
Терапію найкраще проводити на початкових стадіях розвитку симптоматичного комплексу. Кістки ще не встигають зазнати сильного витончення, а запалення не досягає критичного заходу. Для усунення вираженого болючого синдрому пацієнту призначаються анальгетики. Щоб зменшити набряклість, до терапії включаються протизапальні препарати. Якщо рефлекторна симпатична дистрофія набула хронічного характеру та погано піддається вищеописаним методам лікування, призначається курс кортикостероїдів. Рекомендується тривалий прийом препаратів – до кількох людей. Подібна терапія повинна проходити під суворим наглядом лікаря, оскільки переносимість організмом кортикостероїдів залежить від його індивідуальних особливостей. Ефект від прийому лікарських препаратів доповнюється фізіотерапією, регулярними вологими компресами та акупунктурою.
Якщо рефлекторна симпатична дистрофія була пізно виявлена, вона погано піддається медикаментозній терапії. У такому разі доцільно проведення хірургічного розтину нерва. Яку діагностику проходити при рефлекторній симпатичній дистрофії Обстеженням пацієнтів з ознаками рефлекторної симпатичної дистрофії займаються хірург і ревматолог. Основним методом діагностики патологічного стану є рентгенівське дослідження. На знімках відображаються структурні ураження кісткової тканини, які призвели до її витончення. У поодиноких випадках для отримання додаткової інформації застосовується радіоізотопне сканування та МРТ. Наслідки рефлекторної симпатичної дистрофії Фінальна стадія розвитку захворювання зазвичай призводить до плачевних наслідків, тому не варто затягувати з візитом до ревматолога чи хірурга. Уражена кінцівка зазнає значного руйнування, на тлі чого нерідко розвивається параліч.
