Деменція — це хронічний чи прогресуючий синдром, при якому порушується когнітивна функція мозку. Хворий при цьому втрачає здатність орієнтуватися у часі та просторі. Деградує мислення, пам'ять, розуміння того, що відбувається, втрачається здатність приймати рішення, розмірковувати. Одночасно зникає контроль емоційного стану. Деменція призводить до передчасної інвалідності. Це не нормальний процес старіння, а дегенеративні зміни головного мозку, спричинені руйнуванням нейронів.
Як лікувати деменцію
На сьогоднішній момент немає можливості повністю вилікувати деменцію. Лікарі пропонують різні методики для призупинення прогресуючого недоумства, призначають психосоціальну та медикаментозну терапію. Зміни в мозку мають незворотний характер, тому рекомендується розпочинати лікування на ранніх етапах захворювання, щоб уповільнити дегенеративні процеси. Необхідно лікування основних захворювань, що спричинили деменцію. До них відносяться:
- ураження нервової системи;
- судинні патології;
- отруєння важкими металами;
- отруєння лікарськими препаратами;
- хвороби, що спричиняють порушення обміну речовин;
- інфекційні хвороби нервової системи;
- ВІЛ;
- травми чи пухлини мозку.
Застосовуються ліки, що покращують міжнейронні зв'язки, що відновлюють обмінні процеси та нормальний кровообіг, а також вітаміни, повноцінне харчування, розумові навантаження. Пацієнтам рекомендується прибувати у звичних умовах, займатися звичайними справами.
Яку діагностику проходити при деменції
За перших ознак деменції необхідно звертатися до лікарів-неврологів. Також рекомендується консультація кардіолога, психолога, ендокринолога. Призначається дослідження роботи щитовидної залози, мозку. Пацієнт проходить психологічне тестування. Симптоми, що вказують на розвиток патології:
- порушення короткочасної пам'яті;
- порушення мови;
- втрата орієнтації;
- поступова зміна особистості;
- уповільнене мислення, формування маячних ідей;
- наявність тривожності, підвищеної дратівливості, надмірної плаксивості, байдужості до інших людей;
- галюцинації.
Наслідки
При розвитку важкої форми деменції людина втрачає соціальні навички, перестає впізнавати рідних, втрачає можливість контактувати з оточуючими, виконувати елементарні побутові дії. Для життєзабезпечення такому пацієнтові потрібна стороння допомога.
